Щоденник грубіяна

  НА ПОСПІШНІСТЬ У ВИСНОВКАХ К. І. присвячується Я маху дав. А як - і сам не знаю. Назвав Кіндрата ідіотом здуру. Тепер мене він по судах тягає, Бо в нього довідка, що він – в аспірантурі. (Малюнок з Інету)

  ПРО НЕСТАЧУ БАРАНА – ПРЕДВОДИТЕЛЯ Зоотехнічне Довкола товпляться злостивці. Ще й додалась проблема отака: Здуріли ніби наші вівці – Не вміють вибрати і вожака. (Малюнок з Інету)

 НА ПОЖВАЛЕННЯ СВІТУ Ковідні варіації Життя стає цікаве, хоч не любе: Не встиг помитися – і врізав дуба. В рот зазирав комусь при діалозі – Смиренно ноги витягнув невдовзі. Вважав: без маски і вільніш, і краще. Недовго. Бо зіграв у ящик. КовІд кругом, та не сезон поки В погоду теплу кидати коньки. Що ковід вже минув, говорить звіт – Хоч автор вирушив у кращий світ. Казенний оптимізм лунає день при дні, А справи заперечують: Ні! Ні!..  (Малюнок Васі Ложкіна)

  Мені не дивно, що народ дурачать. Завжди дурачили й дурачить будуть. Унаших діячів така вже вдача… Дивує: це подобається людям.

Не схильна до красивих жестів, Історія цинічно нам дає уроки: Дарма до лЮдської звертатись честі. Практичніш – лЮдські тішити пороки.

  Задумался. О чем моя печаль? И почему пробило на «язык»? Я от «могучего» почти отвык… Наверно, потому что Он не лгун, А мерзкий и похабный враль.