Щоденник грубіяна

В історії є
              непомильна прикмета:
Якщо називають нас братом,
До бою готуймо мерщій кулемети –
Бо хочуть в нас щось відібрати.

Народе! В тебе є герої.
Справжнісінькі! А не порожній звук.
Та прийдуть вибори…
                     І знову – ті ж вибої:
Ти непомильно вибереш падлюк.

Не про поїзд

Загадка для мене. Не тільки.
Є, мабуть, психічні засади…
Чому іпонутих тягне до влади,
Як алкаша – до горілки?

Я походжу із давніх-давен.
Знав колгоспи і їхніх голів.
Та такого, як цей дикий «мен»,
У своїх походеньках не стрів.

Він за владу вчепився, як кліщ.
Не відірве від крісла народ…
Хто закони, втім, ставить ні в гріш,
Той злочинець або ідіот.

Нахом’ячив на кілька життів
Грошенят він. У різних валютах.
Цупив всюди, де тільки зумів,
Вдаючи раз по разу банкрута.

Тепер вистачить, мабуть, на п’ять
Існувань, безтурботних й цікавих.
Проживе їх? Не варто гадать.
Скільки Бог дасть. За ним тепер справа.

 АвтомобільнеНе тільки люди, а й авто
Характери осібні мають.
І це підтвердить вам будь-хто –
Хто на дорогу виїжджає.

Нам скажуть хором майже всі,
Тверезі і хто трішки випив,
Що найнахабніші – таксі
Й великі, як сараї, джипи.