Щоденник грубіяна

Я люблю розмовляти з котом.
Хоч озветься він певно не скоро.
Кіт припав до душі, як ніхто,
Бо мовчить.
І херню «від зелених» не поре.

Чи є у перелЯку міра?
Й куди ховатися
                       аборигену?
З одного боку – корон*вірус,
В засаді з другого – «зелені».

Озираючи нашу еліту,
Опускаючись в самі низи,
Я цей вірус спромігся відкрити,
Яким рідний народ заразивсь.

Хоч, зізнаюсь, я зовсім не медик,
Навіть не рядовий санітар,
Та засвідчує час його вредність
Ще з набігів монголо-татар.

Вірус жлобства в народ учепився,
Заїдає шляхетність і честь,
І замало, щоб ти часто мився.
Він в душі хазяйнує. Він – єсть.

Немає в країні порядку.
Стражда здичавілий народ.
Скрізь кадрів тямущих нехватка.
Дешевша державний банкнот…

Ідея прийшла: Піночета
До нас запросити. Він спец.
Хоч схильний до кулеметів,
Але і за Ordnung* борець!

Зродив цю державницьку думу
І другу на розсуд припер.
Сказав він мені з тихим сумом:
«На жаль, АугУсто помер».

*нім. порядок

До головного лікаря нашої психлікарні

Ми, смирні пацієнти палати №6,
Бажаючи іти у ногу з часом,
Вас просимо змінити
            цей номер на якийсь
Сучасніший й близький широким масам.

Було би справедливо й приємно
                    нам усім,
Якби найменували нас кварталом,
Що дев*яносто п*ятий.
            Ми теж у всій красі
З трибуни у ВР не гірше виступали б.

«Я ШУКАЮ СЛОВА НЕЗВОРОТНІ ТА СМЕРТНІ» З 13-го сонету
У «Полтавській криниці» №3 (від минулого року) надруковано вінок сонетів «По той бік ріки» Олени Гаран. Передусім хочу зазначити, що цей жанр – вінок сонетів став досить рідкісним, можна навіть сказати антикварним. Його залюбки «плели» поети-класики, а в наш час початківці і молоді поети вінки майже не «плетуть. Чому? Та важко ж! Вінок – це складна архітектоніка. Мені здається, варто нагадати, що це таке – вінок сонетів. Зазирнемо в «Поэтический словарь» А. Квятковського (Издательство «Советская энциклопедия», Москва, 1966).
«Вінок сонетів – архітектонічна форма поеми, яка складається з 15 сонетів. В. с. будується так: тематичним і композиційним ключом (основою) є магістральний сонет (або магістрал), який замикає собою поему; цей, п*ятнадцятий за ліком, сонет пишеться раніше інших, у ньому міститься задум усього В.с. Перший сонет починається першим рядком магістрала і закінчується його другим рядком; перший вірш другого сонета повторю…