Щоденник грубіяна

Яка ідеологія у нього? –
Про голову спитали
                нашої міськради.
Ніхто не знав. Та жеврів тихий здогад:
Усе життя лишатися при владі.

Зібрались до Європи. ВкОтре.
Тепер уже готові. Тільки свисни!
Весь їхній підібрали ми непотріб.
Не встигли, втім, освоїти корисне.

 Зі східного
Замисливсь
над схожістю я
людини й собаки.    
Багато подібного в них
в поведінці і звичках.
Погляньте: йде пес,
великий, порідний.
І шавка за ним поспіша,
набридає своїм дзяволінням.
Та пес не звертає уваги
і цим іще дужче
дратує дрібноту.
Так і в людей,
зокрема, політиків наших.
Йде котрИйсь до мети,
уперто й суворо.
За ним же – дрібнота зелена –
кричить, вередує,
із радістю
би покусала…
Та – боїться.
Лишається лиш дзяволіти –
від злості,
від заздрості
Й постійних конфузів.

Учаділій Макухівці* присвячується

Є вічна тема – як кохання.
Із року в рік.
Из года в год.
Проблема ця – сміття збирання
Й для його спалення – завод.

За неї брався ще Кукоба**,
В похід збирався сам Мамай
Та інші керівні особи…
А звалище горить – і край.

*Село Полтавського району, біля якого розміщене міське сміттєзвалище.
**Колишній голова міської ради. Помер 2011 року.

Из событий последних времен
Я запомнил один эпизод:
Белорусский геройський ОМОН
Белорусский пакует народ.

 Про зв’язок епох
Я етносу відчув
                     правдивий повів,
Коли її сподобивсь споглядати:
У пам’яті спливло
                     забуте слово,
Яке в селі почув: «пащекувата».