Щоденник грубіяна

«Фізіогноміст» я так – любитель.
Та бачу на його обличчі певний знак:
Хоча він вже столичний житель,
Та личко видає сільського хитруна.

Пейзаж
Як черв*яки по рясному дощу
Повилазили з нір своїх «риги»,
І доносять нам ЗМІ їхній шум:
«Наконец! Завалили «барыгу»!

У нас повернулися справи
Для світу доволі незвично:
Народ хоче власну державу
Прикінчити демократично.

Я щодо референдуму – не проти.
Нехай народ у барах скаже слово.
Та хто проголосує за піхоту,
Яка спливла під Іловайськом кров*ю?

Я щодо референдуму – не проти.
Та слово треба дати й десантурі,
Яка без «броників» ішли на дзоти,
Навік лишивши матерів в зажурі.

Я щодо референдуму – не проти.
Та як замучених урахувати думку,
Що «на підвалах» нищила звірота?
Як завести із нею 
            приязні стосунки?

Між тим,
Співчуваю цьому скомороху,
Коли пнеться зобразити
                        вдумливий вигляд,
Йому невластивий ні разу
                        й нітрохи.
Напевне орла так зіграв би
                        вертлЯвенький щиглик.

Щось, мабуть, сталось з моїм нюхом.
А, може, й ви відчули це:
По виборах в умах
                       якась задуха
І виразно запахло пиз*ецем.