На народ я даремно грішив. Він насправді у нас дуже мудрий. Як і поре херню – від душі, Бо розумним весь час бути трудно. І, до того ж, діватись куди Від обридлої телемерзоти?.. То, якщо ти розумний, зажди: Станеш врешті і ти ідіотом.
Жили ми аж надто серйозно. Тривожили ціни на газ… Хотілося – щоби заможно, Не десь, а отутечки в нас. Й така нас взяла нетерплячка!.. Обрали кривляку вождем. Тепер сміємось до всирачки, Бездумно йдучи манівцем.