Публікації

Показано дописи з Квітень, 2015

НА БИТВУ ЯНГОЛІВ З НЕЧИСТОЮ СИЛОЮ

Зображення
З Йоганна-Вольфганга Гьоте Бились чесно янголи за людство
Й поразок зазнавали часто-густо.
Тому занепадало все на світі
Й торжествував нахабно скрізь нечистий.
Отож, на плач і стогін небораків
Господь звернув увагу якось
І слово янголам сказав,
Яким навіки дозволяв:
«Не соромтесь відтепер ніколи
І поводьтесь, як чортяче кодло,
Поза все здобудьте перемогу
І співайте потім: «Слава Богу!..»
Все вони з півслова зрозуміли
Й дивина: чортів ураз розбили.
В одному янголи зійшлись:
А це приємно: бути, як біс.

НА ГОТОВНОСТЬ ЛАЯТЬ

Зображення
Неожиданно для себя – по-русски.
Ну как же так, Ваньки и Машки?
Чуть что – «Мы – великий народ!»
А оказалось – дворняжки,
«Хозяин» науськал – и вот:
Облаяли всех и повсюду –
Гейропу, пиндосов, хохлов…
Ах, как одиноко и трудно
Быть лучшими среди козлов!

ВАЖКИЙ ШЛЯХ ДО ДОСКОНАЛОСТІ

Зображення
Я дав собі слово залізне,
Що буду помірним в питті.
В «ігнор» послав приводи різні,
А друзів-п’яниць – поготів.

…І став я , нарешті, помірним,
Тверезості майже досяг.
Хто знає мене – не повірить.
Мені ж ще нема й сімдесят!

НА ДИПЛОМАТІЮ СХІДНОГО СУСІДА

Зображення
Вони добре знають, що брешуть.
І знають, що знаємо й ми.
Звичайно, це роблять не вперше.
Набріхані цілі томи.

Та, попри знання, всім торочать
Й істЕрять щоразу вони:
Чому українці не хочуть
Повірити їхній брехні?!

НА НАСЛІДОК ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ

Зображення
Цікаво чомусь мені стало,
Що роблять тепер довбодятли,
Що тричі мене нагинали
Вивчати марксизм з діаматом.

І що із тих студій лишилось?
Навскидку, блін, важко сказати…
Єдине, що міцно засіло, -
Неприязнь до бородатих.

РІЗНИЦЯ

На останні політичні вбивства в РФ і в Україні. Трохи суб’єктивно. Питання вторинні це: за що?
І справа чиїх вмілих рук?
У вас убивають найкращих,
А в нас узялись за падлюк.

НА ВИПАДКОВИЙ ВІЗИТ ДО МАГАЗИНУ ВИШУКАНИХ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ

Зображення
Потрапив в лавку лЮксових напоїв.
До мене зразу риссю продавець.
Та ціни я просік і з гідністю ковбоя
Сказав: «Я екскурсант. Не покупець».

КІНЕЦЬ КРЕДИТНОЇ ІСТОРІЇ

Зображення
На світ ми приходимо голі
Й такі ж залишаємо світ…
Підтвердив сусід мимоволі
Цю істину в розквіті літ.
    *   *   *
 «Роздяг» його банк за кредити,
Й сусід наказав довго жити.

НА НОВОГО СТАРОГО КАНДИДАТА М.

Був мером бувалим він. Словом,
З законами знався на «ти».
Тепер висувається знову.
Напевне, щось недомутив.

СХІДНО – ФІЛОСОФІЧНЕ

Зображення
Якщо в гівно вступив спрожогу,
Не нарікай, тим більш – не злися.
Подумай, яке горе в того,
Що в ньому зручно поселився?

НА НАРОДНУ ДІАЛЕКТИКУ

Зображення
У Бога є теж протилежність.
Не називатиму всує…
Геройство і жлобство безмежне
Віддавна у нас сусідують.

Скрізь множать бомжів олігархи –
Природну свою противагу.
І що з цього приводу каркнеш?
Так… просто звертаю увагу.

НА НАШУ ПЕРЕВАГУ

Зображення
Нас потовкли, й ми знову відступили.
Чогось бракує: зброї чи наснаги?
Підступний ворог наляга щосили…
Зате у нас – моральна перевага!

НА ВІЧНУ ІСТИНУ

«На вкус и цвет – товарищей нет».
Не заперечуй, а то пошлють…
Хоч ти санлікар й авторитет,
Мікробу завжди миліший бруд.

НА ПАРЛАМЕНТАРЯ К.

Зображення
Не знає, мабуть, до сьогодні,
Що всім відомий давній вислів
«За щастя битися народне…»,
Не завжди значить –
                         у прямому смислі.

«ИДИТЕ В РОССИЮ! ТАМ ХОРОШО!..»

Зображення
         Ця фраза застряла в моїй пам’яті в досить далекій юності. Я був занурений у безтурботно-безсистемне читання. Так би мовити, вільно пасся  на пастівниках культури. Фраза заскочила в голову з журналу «Вокруг света» 1916 року. (Так, він виходив ще до революції, чи то пак – до Жовтневого перевороту). В статті власкора журналу розповідалося про перебування російської армії у Львові під час Першої світової війни. Австро-угорські війська відступили, і львів’яни опинилися під новою владою. З досить розлогого матеріалу (можливо, саме через цю фразу) мені запам’ятався епізод з чоботарем-євреєм, якого заарештувала російська контррозвідка. За підозрою у шпигунстві.          Взагалі, варто зразу зазначити, що в Росії завжди когось підозрювали. За соціальним станом, за національною належністю тощо. В той період власті повсюдно з підозрою ставилися до жидів (перепрошую, мова того часу) і студентів. Це були найнеспокійніші й найнеблагодійніші, з офіційно-поліційного погляду, верстви.        …