Щоденник грубіяна

 На минулі президентські вибори Він приніс їм прекрасну ідею – Як здобутися міці й краси. Й помилився. Хотілось плебеям Не піднесення, а ковбаси.

Що я так піднісся духом? Чи моя це справа? За морями – завірюха, Я ж в тривозі… Справді! Уляглося. Слава Богу! При владі – нормальний. Побороли демагога. Тепер – не начальник. Я ж собі плекаю думку: Може, в нас щось вийде? Так набридли недоумки! Перед світом стидно.

Усім арахаміям у владі присвячується З народного дивуюсь інтелекту: Як розум вирізня і відповідно діє… У депутати вибира суб’єктів, Чиє ім’я і вимовить не вміє.

Знов після виборів –             невтішний ти. Хотілося, щоб був якийсь вже лад. -Ну що ж ти,йопт, не хочеш             розумнішати, - Він до народу сумно промовля.

  Ви невдоволені? Вам стало гірше? Все подорожчало? Похолодало… У хату лізуть зголоднілі миші, І ви з переляку заверещали. Казав мудрець, що треба думать, Кого й завіщо варто вибирати… Та вам миліше було всім бездум’я… І щось підказує,                         що це ще не розплата.

  Контрреволюційне Чому народ тупий й нечемний? (Звиняйте, люди, це про вас). Гадаю інколи: даремно Ми знищили шляхетний клас. Була б хоч жменька «благородних», Впливала б на людей вона… Й народ, просвічений, природно, Цурався б різного лайна.

  Народе! В тебе є герої. Справжнісінькі! А не порожній звук. Та прийдуть вибори…                      І знову – ті ж вибої: Ти непомильно вибереш падлюк.

    Передвиборне -    Який у нас все-таки дивний – Тупий і терплячий народ! -    Чому? – запитав я поштиво Співця політичних скорбот. -    Тупий – бо обрав полудурка. Терплячий – бо терпить його… -    Раніш обирав навіть урку. Наш піпл* обере будь-кого. *народ (англ.)

Я чоловік         начальникослухняний, Але живе в мені         дослідницьке начало: Як сталось, що у цьому балагані Тупі іще тупіших         у верхи обрали? 

Скоро вибори будуть у нас. Залунають солодкі пісні. І замріється наш Гондурас, Й від надій стане млосно мені…

Обрали ми спрожогу хрен зна що! І він рулює так, як мавпа пише. Тепер чекаємо смиренно, щоб Він врешті-решт           Колись               Порозумнішав.

Я перепрошую,          можливо, помиляюсь, Та вибори нагадують мені (Дедалі дужче, помічаю) Змагання безпардонних брехунів.

Постала після виборів проблема І карка, як ворона на стовпі: Що нам робити, взагалі й зокрема, Щоби порозумнішали тупі?

Фаталістично-післявиборче Що, земляки, діждались «шари»? Хто більше дасть? – усе сварились. Коли нечутно, як котяра, Прийшов із Азії                       коронавірус.

Упало під час виборів у вічі: У кандидатів, попри інші вади, Чим дурнуватіше обличчя, Тим більше прагнення посади. 

Сказав мольфар* мирянам грішним Про вибори пророче слово: - Спочатку буде дуже смішно, А потім – дуже всім ху_ово. *У гуцульській традиції людина з надприродними здібностями, знахар, народний маг.

На майдані і я пострибав… Видно, не помогло ніхрена. Рідний виборець знову обрав Не бандюгу, так брехуна. Ну невже в нас планида така: Вибирати між Зеком і Зе? Заясніла надія крихка… І – пи*дець підкрадається вже.

Вибори останні нам явили (Може, це Господнє застереження?): Жлобство подолало упівсили Навіть почуття самозбереження.

Ну що, папуаси, обрали вождя? «Простий, зрозумілий, із наших…» Хрен з вами! Радійте! Єдине: шкода: Й мені також сьорбати                           з цієї параші.

Жили ми аж надто серйозно. Тривожили ціни на газ… Хотілося – щоби заможно, Не десь, а отутечки в нас. Й така нас взяла нетерплячка!.. Обрали кривляку вождем. Тепер сміємось до всирачки, Бездумно йдучи манівцем.