Щоденник грубіяна

Що значить: «корупція всюди»? Скажу вам простіше. Так от: А кращого  в нас і не буде, Поки крадькуватий народ.

Вибори останні нам явили (Може, це Господнє застереження?): Жлобство подолало упівсили Навіть почуття самозбереження.

Раніш не знали таких «жмурок». Вже став культурніш виборчий                                                 загал? Не скаже він тепер «придурок» На кандидата. Ні… «оригінал».

Підупало у мене здоров’я, У руках і ногах -  рип і хит. Дослухаюся, втім, до розмов я, Поза клятий поліартрит. Як почую: «Усе зрозуміло! Годі вже православних дурить!», Стартону з усієї я сили Полудурків  «зелених» ловить.

Від різних людей             про мудрість старійшин Чував, безумовно, не раз. Але у житті         траплявсь мені більше Звичайний старечий маразм.

Я вже не народний романтик І бачу картину просту: Плекають меткі кандидати В отарі людській темноту. Їм мила селянська наївність Й копійчане жлобство містян… Й прошкує дегенеративна Країна у щІльний туман. І хрен його зна, куди зайде? І Бог його зна, з ким і як? А, може, вона просто зайва, Як серед балу жебрак?

Повземо, як черепаха? Ні, мчимо вперед! Був раніше в Гальки хахаль, А тепер – бой-френд.

Народ вже ясності потроху вимага, Питається: хто, врешті, ляльковод? І чи: Який народ – такий слуга? Чи ні: Який слуга – такий народ?

Урочистий розстріл корупціонерів у Китаї. Є зрадники в нас хіба тільки? Та видно і прямо, і збоку: Повсюдно їх ставлять до стінки, А в нас – до валютних потоків.

де здичавілі свійські свині тероризували сільчан З тривогою подумав, що нас жде? До кого прихилитися смиренно? Дружніші у нас свині за людей, Ще й насідають зусібіч «зелені».