Щоденник грубіяна

  ПРО ГОЛОВНУ ПРАЦЮ Опісля втрат важких, руйнацій ЗапрАгли мудрого вождя. Та хто нам дасть його!? Без праці В народних головах. ШкодА!.. І знову винні всі довкола. Свої, чужі й кого нема… Чужа вина нас тішить кволо. Але проблему не зніма. Фото з відкритих джерел Інету

  ЩОДО «УРА!» З ПРИВОДУ ЧЕРГОВОГО ТРАНШУ Союзники кошти прислали! За це щиро вдячні ми їм. Але … ще проблема зосталась: Щоб їх не украли свої. Фото з відкритих джерел Інету

  НА ЧУЖЕ ЗДИВУВАННЯ Вславляли ви радісно війни І свій «справедливый» терор. А ще принципово й постійно Брехали завжди за «бугор». Вдиралися збройно в оселі. Чужі. Злим, немитим гуртОм… Ответка вам вдруг прилетела, И вы удивились: «За что?!» Фото з відкритих джерел Інету

  НА СТРІМКУ КАР’ЄРУ У люди вибився. А чОму? Був витривалий у конфліктах. Хоч не являв він гострий розум, Зате мав досить гострі лікті. Карикатура з відкритих джерел Інету Усі реакції:

  НА ВСЕВЛАДНИЙ ОП Доведе він нас до скону. Так як треба: «за законом». Карикатура з відкритих джерел Інету

  НА СВОЮ ГРОМАДЯНСЬКУ КАРМУ Він для мене усе. Бо – начальник! До порядку я звик ще в юннатах*. Та аби, громадяни, ви знали: Як же важко його поважати! *Абревіатура радянського періоду. Скорочено: юний натураліст. Карикатура з відкритих джерел Інету

  НА ПРИКРИЙ ПРОРАХУНОК Про тих, хто погано сховався в окупованих областях. Є в Москви заповітна ідея. І з’явилась вона не зненацька. Вже давно Москва носиться з нею: Пригребти собі «м’ясо» хохляцьке. Щоб служили хохли, як раніше, За химери чужі помирали. Щоб народ став, нарешті, смирніший І москаль був у нього начальник. Втім, гадав отам дехто, принишкну, В пролетарській сховаюся масі… …І не зчулися, як воно вийшло, Що погнали в атаку. Як «м’ясо». Фото з відкритих джерел Інету