Щоденник грубіяна

Полтавська поетка Інна Снарська написала нову книжку - «Два неба». Вона побачила світ завдяки творчим і технічним зусиллям видавництва «Дивосвіт» (Полтава, 2020). Це перша книжка І. Снарської, написана українською. Всі попередні збірки віршів - на її рідній - прекрасній білоруській мові. (Моя оцінка авторської мови не така вже й скоропальна. Вона ґрунтується на висновках білоруських літературних рецензентів). Коли я взяв до рук українську книжечку Інни Снарської (150 сторінок), в пам’яті несамохіть зринула фраза з радянського пригодницького фільму «Как вас теперь называть?» Здається, такою була назва стрічки. Так от: як вас тепер називати? Білоруською поетесою? Чи українською поеткою? Втім, це, мабуть, не принципово. В даному конкретному випадку. Важливо, як висловлюється сучасний просунутий молодняк, який контент. Тобто, зміст.

  Знеславитись легко народу. І досить надійний є спосіб – Обрати собі верховодом Нікчему, брехла й малороса.

  Яка ідеологія у нього? – Про голову спитали                 нашої міськради. Ніхто не знав. Та жеврів тихий здогад: Усе життя лишатися при владі.

  Зібрались до Європи. ВкОтре. Тепер уже готові. Тільки свисни! Весь їхній підібрали ми непотріб. Не встигли, втім, освоїти корисне.

   Зі східного Замисливсь над схожістю я людини й собаки.     Багато подібного в них в поведінці і звичках. Погляньте: йде пес, великий, порідний. І шавка за ним поспіша, набридає своїм дзяволінням. Та пес не звертає уваги і цим іще дужче дратує дрібноту. Так і в людей, зокрема, політиків наших. Йде котрИйсь до мети, уперто й суворо. За ним же – дрібнота зелена – кричить, вередує, із радістю би покусала… Та – боїться. Лишається лиш дзяволіти – від злості, від заздрості Й постійних конфузів.

  Учаділій Макухівці* присвячується Є вічна тема – як кохання. Із року в рік. Из года в год. Проблема ця – сміття збирання Й для його спалення – завод. За неї брався ще Кукоба**, В похід збирався сам Мамай Та інші керівні особи… А звалище горить – і край. *Село Полтавського району, біля якого розміщене міське сміттєзвалище. **Колишній голова міської ради. Помер 2011 року.

  Из событий последних времен Я запомнил один эпизод: Белорусский геройський ОМОН Белорусский пакует народ.

   Про зв’язок епох Я етносу відчув                      правдивий повів, Коли її сподобивсь споглядати: У пам’яті спливло                      забуте слово, Яке в селі почув: «пащекувата».

  Ви невдоволені? Вам стало гірше? Все подорожчало? Похолодало… У хату лізуть зголоднілі миші, І ви з переляку заверещали. Казав мудрець, що треба думать, Кого й завіщо варто вибирати… Та вам миліше було всім бездум’я… І щось підказує,                         що це ще не розплата.

  Контрреволюційне Чому народ тупий й нечемний? (Звиняйте, люди, це про вас). Гадаю інколи: даремно Ми знищили шляхетний клас. Була б хоч жменька «благородних», Впливала б на людей вона… Й народ, просвічений, природно, Цурався б різного лайна.