Щоденник грубіяна

Надивився вестернів нівроку, І часОм бувало мені лячно. Особливо, як в обставинах жорстоких Люди кривдили своїх конячок.

Загадка для мене. Може, й для вас. Що сталося в нашім загалі? Лізуть придурки скрізь напоказ, Щоб ними усі милувались.

Часи змінилися. Від слова «зовсім». Мінлива у політиків судьба. Приходять у парламент голі й босі, А геть ідуть, зігнувшись від добра*.   *у давньому значенні слова – «майно».

В книжках і в житті мимохіть спостеріг (БайдУже –  в сенаті, в сільраді): Чим більший мерзотник сидить нагорі, Тим дужче вчепився за владу.

Пану Зе присвячується У ситуації оцій Є вихід, а до нього ключ: Іди, якщо не гідні тебе всі. Не  муч себе! І нас не муч!

Чого б не доторкнулася людська мораль, Все обертається на сміх і горе. Приміром, людський впевнений загал: Кастрація кота – йому ж на користь.

Сомневаюсь в нравственном здоровье Я народа,          что с восторгом смотрит По ТВ Скабееву и Соловьева… Хоть…          дерьма навозом не испортишь.

З недавнього минулого Охопив неспокій нас вселенський. Як із нього вигребтися, га? …Путін, Трамп й доважок їм – Зеленський… Підкажіть: куди податися в біга?

(Поетеси Олени Савченко) ЕПІТАФІЯ   Вигадниця і жвава, як синичка. Коли в душі боліло – жартувала. Лірична, іронічна, артистична «Училка», що нескучно научАла. Подібна їй була у неї муза. Приходила, й вони складали вірші. Сміялися над світом цим безглуздим. Її не стало.         Й світ помітно посмутнішав.   Зображення взято на сайті Інтернет-видання «Полтавщина»