Публікації

Показано дописи з Квітень, 2018

НА РУЙНАЦІЮ ПОЛТАВСЬКОГО КАДЕТСЬКОГО КОРПУСУ

Зображення
Ти пережив так звану Громадянську
І світову війну, за ліком Другу,
Тебе не зруйнувала власть радянська,
Й німецька оминула теж потуга.

Стояв ти за царів і комуністів,
Окрасою, здавалось, вічно будеш…
Та влада помінялася у місті.
Тепер жлоби в нас правлять бал повсюди.

Урвали, та не встигли проковтнути…
Й він сиплеться, як звикла сільська хата.
Керують мери, горді і надуті.
І, звісно, з них ніхто не винуватий.

А десь…
На небі плачуть душі тих кадетів,
Що в світ відправила полтавська
                    «альма матер»,
І вторять їм, без класових афектів,
Радянські душі молодих курсантів*.


*У величній будівлі Кадетського корпусу історично послідовно розміщувалися:
власне, Петровський Полтавський кадетський корпус, відкритий 1840 року;
радянські піхотні курси;
школа  автомобільних техніків;
Полтавське тракторне училище;
1958 року сюди переїхало Дніпропетровське артилерійське училище, яке згодом реформували в
Полтавське зенітне ракетне командне училище.
Останній випуск курсантів відбувся 1995 року.
2004 року, за го…

НА ПРЕДМЕТНІ ПРОЯВИ МИНУВШИНИ

Зображення
З комунальної лірики

Я бачу їх – минувшини десанти:
Сортир колишній – нині павільйон,
Бруківка давня зирить з-під асфальту…
Її не витоптав ще гегемон.
Це на базарі.
І немало в місті:
Міщанські, вже похилені, доми,
Наповнені понад столітнім змістом –
З котами, тарганами і людьми.

В модерних хмарочосах, теплих, стильних,
ЗаживемО, здавалось, як пани …
Та не усім комфорт сучасний милий,
Й пішли з огидою
                         у безвість таргани.

НА ТРИВОЖНИЙ ПРОГРЕС

Зображення
З комунальної лірики

Змінився світ. Не знаю, в який бік…
Раніше в транспорті чи на природі
На дамські попки зирив чоловік
І в декольте, звичайно. При нагоді.

А нині, бачу, хлопці вже не ті…
«Стирчать» у гаджетах і в телефонах.
Якщо так далі піде, в майбутті
Розмноження замре
                              і вимруть купідони*.

*З римської міфології. Промоутери кохання.

НА ГУМАНІТАРНЕ ЗРУШЕННЯ

Зображення
З комунальної лірики

Собачок пожаліли. Не стріляють
І вже не труять їх повсюдно.
Втім, грОшей на кастрацію немає,
Й вони свайби справляють
                                       привселюдно.

Громадськість до проблеми охолола.
Набридло все про те ж і без упину.
І як сказав
                іще не кусаний кінолог:
«Повинна ж бути радість у скотини!»

АВТОДОРОЖНЕ

Зображення
З комунальної лірики

Я був уважний, наче Штірліц,
І обережний, як сапер…
Та хто ж гадав, що далі – вирва,
Завширшки, мабуть, з добрий метр.


Бабах! Напевне диск погнувся…
Враз зашипів зміїно скат…
І над дорогою зметнувся
Мій енергійний щирий мат.

ВЕСНА ПРИЙШЛА!

Зображення
З комунальної лірики Вже сходить сніг. Так наречена
Зніма поволі білу сукню…
І  скрізь являється
                    на світло денне
Лайно й сміття,
                   затоптане в багнюку.

О, світлий образ  чистої дівиці
До міста не притулиш! Тільки здуру.
Нагадує воно, як придивиться,
Стару, потягану, немиту курву.