НА РУЙНАЦІЮ ПОЛТАВСЬКОГО КАДЕТСЬКОГО КОРПУСУ

Ти пережив так звану Громадянську І світову війну, за ліком Другу, Тебе не зруйнувала власть радянська, Й німецька оминула теж потуга. Стояв ти за царів і комуністів, Окрасою, здавалось, вічно будеш… Та влада помінялася у місті. Тепер жлоби в нас правлять бал повсюди. Урвали, та не встигли проковтнути… Й він сиплеться, як звикла сільська хата. Керують мери, горді і надуті. І, звісно, з них ніхто не винуватий. А десь… На небі плачуть душі тих кадетів, Що в світ відправила полтавська «альма матер», І вторять їм, без класових афектів, Радянські душі молодих курсантів*. *У величній будівлі Кадетського корпусу історично послідовно розміщувалися: власне, Петровський Полтавський кадетський корпус, відкритий 1840 року; радянські піхотні курси; школа автомобільних техніків; Полтавське тракторне училище; 1958 року сюди переїхало Дніпропетровське артилерійське училищ...