Щоденник грубіяна

Ти пережив так звану Громадянську
І світову війну, за ліком Другу,
Тебе не зруйнувала власть радянська,
Й німецька оминула теж потуга.

Стояв ти за царів і комуністів,
Окрасою, здавалось, вічно будеш…
Та влада помінялася у місті.
Тепер жлоби в нас правлять бал повсюди.

Урвали, та не встигли проковтнути…
Й він сиплеться, як звикла сільська хата.
Керують мери, горді і надуті.
І, звісно, з них ніхто не винуватий.

А десь…
На небі плачуть душі тих кадетів,
Що в світ відправила полтавська
                    «альма матер»,
І вторять їм, без класових афектів,
Радянські душі молодих курсантів*.


*У величній будівлі Кадетського корпусу історично послідовно розміщувалися:
власне, Петровський Полтавський кадетський корпус, відкритий 1840 року;
радянські піхотні курси;
школа  автомобільних техніків;
Полтавське тракторне училище;
1958 року сюди переїхало Дніпропетровське артилерійське училище, яке згодом реформували в
Полтавське зенітне ракетне командне училище.
Останній випуск курсантів відбувся 1995 року.
2004 року, за го…