Щоденник грубіяна

Дав голову тобі Господь, А в ній – людського мозку жменю. Ти ж верещиш, неначе скот, - Неграмотний і навіжений.

Сидит в подкорке что-то, Что не люблю я гренки И русских патриотов С фамилией на  –енко.

Я проти теорії змови. Живу, як оладок, - відкрито, Та думка ця знову і знову Турбує, як напад гастриту. … А, може, до нас надіслали Бригаду з якоїсь причини, Аби вона ліквідувала Колгосп на ім’я «Україна»? І склалось цілком за фен-шуєм, Всі п’ять бригадирів старались. Пи*діли, мовляв, ми будуєм, А самі – ліквідували ?..

З похмілля зринула ідея (Як з’ясувалось, хто я й де я): О! Як жили б ми, їй же право, Якби хоч трохи менше крали.

Нарешті, настала взаємність! Це РАГС, мабуть, так напророчив. Від мене вона носа верне, І я її бачить не хочу.

Вірив я в прикмети. І, мабуть, дарма. Пташка обі*рала, а грошей нема.

Знов побилась депутати в залі. І причина, гідна пишних од: Депутати палко сперечались, Хто з них дужче любить цей народ. А народ, на амнезію хворий, Соває в умі важкі думки: Чи платити й за тепло надворі? Й – звідкіля взялись ці мудаки?

Якесь передчуття тривожне… Куди не глянь – дурні прикмети. Ось-ось забуде маса, що «Не можна!», Й почне душити тих, хто в кабінетах.

На матч у Ліоні на ЧЄ у Франції. Здогадуюсь я, чому наші програли – На матч депутати гуртом притаскались. Зурочили все вже вони в Україні, І чахне успішно держава понині. І там, певно, вплинули капосні очі, Бо грала команда, немов хтось зурочив.   

Як попи*діти – скільки в нас охочих: Від політолога – до акушера!.. До діла, втім, лишається водночас «Дистанция огромного размера».

Дослідників стало багато (І маси до них дослухаються), Що люблять «зірок» розглядати, Наблизившись щільно до ануса.

Здається, досягнутий пік Падіння в застійне болото. Та знов безнадійно тупі Приводять до влади сволоту. Коли уже наш гондурас Закінчиться? Може, ніколи?.. Бо цих психотипів у нас Неміряне море навколо.

В темноте залузганной хибары Он ворчал, мрачнее сатаны. По ночам – какие суки бабы. По утрам – какие суки мы. Евгений Евтушенко. Читаю. Думаю: яка людина! Як пише – прямо, принципово, гостро… Невдовзі повідомлення: загинув Такий-то журналіст…                 Мабуть, неспрОста. Читаю. Думаю: яка скотина! Він сам злякався? Чи його нагнули? Чи просто він – користолюбний цинік? …Теж – журналіст?             Чи політичний шулер?