Публікації

Показано дописи з Січень, 2020

СУМНІВ СТАРОГО БАРАНА

Зображення
Я – як усі.
        Я дрібочу в отарі.
Між тим, чим далі –
        більше різних див.
Та ще й сусіди
        сумніватись стали:
Невже вожак
        нас не туди завів?
І вперше –
        аж зсудомило у яйцях!
Вожак нас зрадив?
        Ще такого не було!
Він же глава!
        Не зайчик – побігайчик!
І не якесь
        облізле геть ху…муйло.
Я дрібочу.
        І сильно сумніваюсь.
Неначе вже
        Залісся виднокіл?..
І дриснув би кудись!
        Місцевості не знаю…
Й не вирвешся
        із тІсняви овечих тіл.

ЦИРК НА ДРОТІ Й ЕКОНОМІКА

Зображення
Сиділи ми у цирку шапіто
І ждали нам обіцяне в програмі:
Що економіка зросте на пунктів сто
І ми бадьоро виліземо з ями…

Це обіцяв верховний скоморох.
Здається, говорив цілком серйозно.
Ми на арену втупилися вдвох
Із жінкою. Ждемо досягнень
                                     грандіозних.

А на арені, ясно, циркачі:
Стрибають, бігають, ковтають шпаги…
А в животах у нас чомусь бурчить,
І в голові – розцінки із продмагу.

Скажу відверто: шоу удалось.
Я не прибріхую ні на грамульку.
Своє паяци знають ремесло.
Чому ж тоді в моєму шлунку булька?

ПРО СОБАЧУ ПЕРЕВАГУ

Зображення
Купив собаку. Й вельми радий.
І з вами поділюсь охоче:
Собака гавка по команді.
А жінка – як сама захоче.

НЕТЕРПИМІСТЬ

Зображення
Кондукторка вправно здолала дистанцію від кабіни водія до кінця салону, на ходу нарікаючи:
- Вже третє коло їздить… Спить. Будила. Не хоче виходити. Спальню знайшла! Це ще нічого. Що, я не понімаю? Так запах же від неї який! Воняє!
Я принюхався. Мені вдалося захопити місце ближче до задніх дверей, і пасажирку, на яку ремствувала кондукторка, видно не було. До того ж вона, мабуть, напівприлягла. Справді, до тролейбусної атмосфери, яка зазвичай пахла погано митими старечими тілами і залежалим одягом радянської доби, додався характерний бомжатський складник. До місця, де я сидів, він долинав у ослабленому вигляді. Але цілком впізнавальному.

НА ВІКОВЕ ЗНЕСИЛЕННЯ

Зображення
Сиділи добре.
        Й добре провели
Минулий рік.
        Як в молоді часи.
З ентузіазмом,
        як завжди, пили.
Жаль,
    що Новий зустріти
                     нам забракло сил.

ДО ВЗАЄМОПОВАГИ!

Зображення
Не знаю, докір це чи комплімент,
Та бачу, втім, залежність я просту:
Який народ – такий і Президент.
Шануймо ж нашу спільну глупоту!

СОБАКА Й КАРАВАН

Зображення
Про недовіру
Я знемагав. Так гавкав, що упрів.
А караван усе бреде й бреде…
І зверхньо шкірились  поводирі:
«Собака гавка – караван іде.»

Я вже не гавкав, а харчав,
Коли в сипучі він зайшов піски.
Верблюд передній грузнути почав,
А слідом інші, кози, віслюки…

Затихнув над барханами відчАй.
Нікого ніби й не було ніде.
Я сам-один. Й високий небокрай…
Із ким мені, собаці, жити?
                                           Й де?