Щоденник грубіяна

Знайомий хутірський сентимент. І не тільки.             Цю книжечку порекомендувала прочитати одна знайома літераторка. Помітивши мою виразну нехіть, вона не поскупилася на комплімент:             - Авторка просто геніальна!             Втім, як і належить поеткам, вона була постійно піднесена й захоплена, а я, з огляду на певний досвід і, делікатно кажучи, зрілий вік, - дещо стриманіший. І скептичніший.             Давненько, замолоду, я прочитав вірш Саші Чорного «Читатель», і тепер його зміст набув для мене особливої актуальності, навіть персонального драматизму.                         Я знаком… С настроеньем поэта Кубышкина, С каждой новой статьей Кочерыжкина            И с газетно-журнальным песком. Словом, чтенья всегда в изобилии – Недосуг прочитать лишь Вергилия, Говорят: здоровенный талант! Да еще не мешало б Горация – Тоже был, говорят, не без грации…            А Шекспир, а Сенека, а Дант?..             Мені нарешті дійшло, що багатьох прек

Що: немає у нас конкуренції? І, мовляв, монополія та іще? Подивіться, як зранку до вечора В нас бомжі конкурують на звалищах.

Як хочеться скоріше підрости, У всьому бути схожим на дорослих!.. Ми всі цієї прагнули мети, Збираючи чужий і власний досвід. Он цуценя про долю неважку У будці мріє й радісно міркує, Коли ж йому, як справжньому цюцьку, Новий ланцюг хазяїн подарує.

Або ще одна варіація на  тему «Все минає». Старий пакет на смітнику побачив З обличчями знайомими неначе… Точилася за владу тоді битва. О, як же рвались до посад обидва! Та… втік один, другого Бог покликав. А думали, що вічні і великі.

Він розбирався у реле і кнопках, Знав електричні схеми назубок І навіть замашну жіночу попку Назвав технічним терміном – «гудок».

Переконати їх, якби й хотів, Не вдасться ні тепер, ні потім. Бо твердо впевнені                    у власній правоті Невігласи та ідіоти.

Плодами демократії досИта Насолодилось люду небагато. Їх першими зуміли прихватити Пройдисвіти, начальство й психопати.

О, як багато різних -ізмів ! І всі римуються з ідіотизмом.

Тривають у нас суперечки. Давно. Не злічити і літ. Та, попри запал молодечий, Не явить нам істина лик. Ніяк не народиться в спорі! Хоч точиться скрізь колотня. Тим часом криклива й бадьора Веде нас у безвість брехня.

Є професії гарні, престижні й жадані. Хто вправляється в них – тихо горді собою. А як люд животіє – Їм по барабану. Це могильщики, судді й урядовці достойні.

Зрозумів на алеї Героїв: Стартонув негативний відбір. Не вернулися кращі із бою – І живе десь в сільці дезертир. Проводжали ми їх навколінці… Ясно, втім, попри стриманий схлип: Гинуть знову в боях українці, Щоб в тилу розмножались хохли.