Щоденник грубіяна

Є давня надійна прикмета: Коли починається скрута, То уряд наводить проценти – У нас, мов, зростання, по суті… Й народ тетеріє від думки: Що справжнє, нарешті, в цім світі? Рефлексії власного шлунка, Чи дані начальницьких звітів?

Кліщами вп’ялися жлоби В ослаблене тіло народне. Ех, нам санітара аби!.. Із хлоркою, дустом* і воднем. *Сильно діючий хімічний препарат, який раніше застосовувався для боротьби зі шкідниками, зокрема, довгоносиками. Не плутати з сучасними «довгоносиками» з однойменного комедійного шоу.

«Є в світі щастя! Не інакше!» - Так, мабуть, думає бродяча псина, Яка сидить давно й терпляче Біля м’ясного магазину.

ЯК ПРОЯВ ПОШИРЕНОГО ПРОСТОНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ Катавасія з Н.Савченко нагадала мені карикатуру з німецького сатиричного журналу «Ойленшпигель» („Eulenspiegel“), який виходив у колишній НДР. Сюжет: Облога фортеці. Напевно, довга й безуспішна. На мурах – тріумфуючі захисники. Внизу – вочевидь розчаровані нападники. Діалог двох вояків: - Що ж, доведеться запобігти до останнього заходу… Поруч готують до пострілу катапульту. І стоїть «заряд» - дебела жінка типу «клята баба». …Невдячна справа – тлумачити гумористичні малюнки і пояснювати, в чому сіль анекдоту. Спробую стисло. Вони, нападники, хочуть закинути в місто цю кляту бабу (може, чиясь дружина, відома  своїм характером), щоб вона, нарешті, порозганяла супротивників. Скільки можна штурмувати!? Десь так…

    Східне    Ящик картонний, здобич буденну, випросив бомж в продуктовій крамниці. До пункту прийому потяг, запахом дивним шлях позначаючи. Я ж розважаю, чому в нас з безвізом ніяк не виходить? Не так розмістились планети?

    Споглядальне Ніхто не знав – ні слюсарі, ні вчені. І раптом навалився катаклізм. Начальство стало красти, як скажене, Й народ подумав: «Це – капіталізм». Експерти сумніваються: «Не зовсім. Це невідома нам якась муйня…» Шукають підходящий термін й досі... Втіша лиш філософське:                                             Все мина.

    Історичне Найприкріше у цій ситуації, Що на*обують знову всю націю. А колись шулерів, як ловили, За таке канделябрами били.

Є криза. Стадіон є і бардак… Дивується із нас планета… Нацгвардія є теж.  Не просто так… Чогось бракує… Точно: Піночета!