Публікації

Показано дописи з Грудень, 2017

А РОДИНА МИЛЕЙ?

Зображення
Громадськість, тобто ми з вами, дуже занепокоєна, що багато українців стали виїжджати за кордон. На заробітки.             «А хто тут працюватиме?» – Чути розпачливі голоси.             Я стривожений рівно наполовину.             Якщо їдуть працювати в РФ, то шкода. З кількох міркувань. Воленс-ноленс своєю працею заробітчани зміцнюватимуть країну-агресора. Яка на нас напала і вже навіть не приховує свого наміру задушити українську державність і роздерти країну.             Не обтяжуватиму текст прикладами (висловами, виступами, прямими образами), які постачають «з-за поребрика» різні посадові особи РФ. Про них достатньо начуті.             Шкода й з іншого приводу. Або, як полюбляв говорити мій далекий родич, що, на жаль, давно помер: «Я вот о чем!..»             Наші заробітчани набираються на сході не кращих манер, не передового технологічного досвіду, не вищої побутової культури.             Бо: «С кем поведешься, того и наберешься». Изумительно верная пословица.

        …

НА ТЕМПЕРАМЕНТНИХ ПОЛІТИКІВ

Зображення
Які пропадають таланти!
Це я про мужський темперамент.
На секс би його спрямувати…
Тоді оцінили б хоч дами…

НА ЗОВНІШНІ ВИМОГИ ПОКІНЧИТИ З КОРУПЦІЄЮ

Зображення
…Ми що тут: виходить, туземці?
Держава ми! І не мала!
Чому ж це якісь іноземці
Втручаються в наші діла?

Весь час до законності кличуть.
Мов, станьте, нарешті, людьми!..
А, може, у нас такий звичай?
Й інакше не можемо ми!..

Корупцію щоби здолали?..
Ніхто щоб нічого не крав?..
Якщо це і жарт, то невдалий.
Незгірш ми за інших держав.

Є в кожного право на риси
Прикметні, осібні якісь…
А ми отакі удалися!
І в цьому наш українізм.

ВЕЧІРНЯ ВДЯЧНІСТЬ

Зображення
О, як я щиро вдячний Богу
За втіху радісну таку:
Увечері, за всі тривоги,
Дає він рюмку коньяку.

НА ГАРМОНІЮ СВІТУ ЦЬОГО (Олександрові Келиму)

Зображення
Олександрові Келиму
Вони із різних вирнули епох,
Хоч нарізно жили до цього запросто:
Виделочка, одна із багатьох,
І горн на ній, із піонерським прапором.

Оливки у той вечір бог послав,
З далекої країни Португалії.
Завод радянський тоді ніби знав,
Що запрошу колись на віскі Галю я.

Плоди було їй зручно настромлять
Струментом, що діставсь від піонерії.
Мені лишалось тільки підливать
І корчить з себе чувака із прерії…

Оглянувши уважно натюрморт,
Поклав на Галю радісно долоні я
І істину узрів просту, як от:
На цьому світі є іще гармонія!

ПРО ПОЛІТИЧНИЙ «ДВІЖНЯК»

Зображення
А що в нас, власне, відбулось?..
Змінились назви, та не зміст.
Раніш казали про таких «брехло»,
Тепер є термін «популіст».

НУТРЯНИЙ ПОРТРЕТ ПРОВІНЦІЙНОГО ЧИНОВНИКА

Зображення
Він зазвичай крадькуватий
І помірно бздилуватий.
Збалансовані належно
В ньому жлобство й обережність.
Хоча хитрий і проворний, -
Добре знає свою норму.
Він на службі – брехливенький,
Скиглить все: оклад маленький.
Вигідно? Автоматично
Він стає патріотичним.
Запевняє всіх і всюди,
Як він рідну землю любить.
Знає:  «за бугром» посади
Не знайти.
 І хрен що вкрадеш.

ПРОЗРІННЯ

Зображення
Роками… Потроху звикали
До хитрощів їхніх й глупОт.
Тепер, врешті, ясно нам стало:
«Еліта» неславить народ.

ПОБІЖНО

Зображення
Подумалось Якось знічев’я,
Безприв’язно до епізоду.
Хоча це для них й несуттєво:
Жлоби недостойні свободи.

НА ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ

Зображення
Зроста політична змагальність,
Між партіями – конкуренція.
На жаль, все – в розмовному жанрі,
На ділі ж – тяжка імпотенція.

НА ПОЛІТИЧНІ СКЛАДНОЩІ

Зображення
О, як поповнилась скажено
У нас політиків обойма!
Не знаєш нині достеменно,
Де просто б***, де б*** пристойна.

КАЗКА ПРО ЧЕРВОНОГО БИЧКА (Саша Чорний)

Зображення
30 грудня 1922 року – день утворення СРСР
Шмат радянської історії у сатирі Саші Чорного КАЗКА ПРО ЧЕРВОНОГО БИЧКА
З року в рік
Колективний червоний кретин
Із впертістю свідомої прачки
Цькував інтелігентів:
«Шкідників» - до стінки,
«Спеців» - по шапці,
Професорів – в Соловки,
Науку – під ніготь…
Кожний партійний маляр
Клав на кафедру ноги
І диригував університетами,
Директорствував на заводах…
Як дикий кабан на містку капітанському,
Топтався на одному місці:
Смикав ножиці,
Склеював слиною скаженого пса
Прориви і «неув’язки», -
Плакати! Плакати! Лозунги! Фронти!
Опудало Чемберлена!..
Наслідок – пошехонська,
Планетарна, бездарна
Дуля…
Партійні Іванушки-Дурачки в кепках
Навіть і не підозрювали,
Що кожна гайка в кожнім верстаті
Винайдена інтелігентними мізками,
Що в кожнім штепселі –
Гори знання і поклади розуму,
Що покоління зрячих, одне за другим,
В тиші кабінетів,
В лабораторіях
Винаходили, лічили, міряли,
Щоб із руди, із вогню, з бурої нафти
Зробити людині покірних слуг…

І ось, як…

НА ДИВА ГОСПОДНІ

Зображення
Колись Господь являв дивА.
І нині взявся знову.
Це, друзі, не пусті слова.
Для цього є основа.

Дивіться: скромний бюрократ,
Поставивши ікону,
З кількох чиновницьких зарплат
Надбав собі мільйони.

Он митник на посту стоїть.
У нього хрест на пузі.
Він задарма, несамохіть
Палац придбав у друзів.

У деклараціях майна –
На два чи три століття.
Простак гадає: «Нахрена?
Невже їм стільки жити?»

О Господи! Це диво з див!
З нічого дав їм статки.
З нікчем багатіїв зробив.
А нам?
          Одні нехватки?

НА ПОТЯГ ДО ДОСКОНАЛОСТІ

Зображення
Людина він – гівно гівном:
Базікало й ледащо.
Та виступає вже давно,
Щоб людство стало кращим.

НА БОРОТЬБУ НАРОДУ З ВР

Зображення
О, скільки боремося літ!
Та результат не радує:
Все ті ж вожді, і ті ж граблі,
Змайстровані нам Радою.

НА СТАЛУ ЯКІСТЬ

Зображення
Помітив, бо пойменно знав
Начальників шерегу:
Новий шеф завжди викликав
Захоплення в підлеглих.

Колишніх лаяли вони,
Нового – вихваляли.
І здогадайся: хто із них
Близький  до ідеалу?

Бо, попри пишні похвали
Й потужний вияв шани,
Шеф нинішній також колись,
На жаль, колишнім стане…

В цій ситуації одна
Обставина є стала:
Це якість і низька ціна
Холопського загалу.

ПРО НАДІЇ

Зображення
Хвалили в юності:
Великі подає надії.
Тепер за досвід хвалять:
Хто ще так уміє
Нові народу подавать надії?!