ПРО ОГИДУ ДО ЗВУЧАННЯ
Зі східноєвропейських мотивів Прибився кіт. Блондин, задрипаний, блохастий. І їсти попросив. Чомусь у мене саме. Звичайно, дав. Бо видно, що Стражда скотина. Але з умовою: як знову прийде, щоби мовчав, не нявкав, не рипів огидно. Бо голос в нього, як у президента – хрипкий, тягнучий, з недоречним «сі» в місцях безглуздих.