Публікації

Показано дописи з Вересень, 2017

НА ОСОБЛИВУ ПРИКМЕТУ

Зображення
Не привертає розумом уваги,
Ніщо у нього погляд наш не спинить,

Такий собі сіренький чолов’яга…
Окрім, хіба, розкішної машини!

СПОГАД ПРО КОКТЕБЕЛЬ

Зображення
Не знаю сам, за що люблю
Далеку кримську Коктеблю…

Пардон, точніше: серед скель
Припав до моря Коктебель.

Бував там влітку пару раз.
Раніше, втім. У кращий час.

Фекалії там стрімко ніс
Ручай до моря через ліс.

Дзюрчав тихенько гівносплав…
Я ж… моря аромат вдихав.

НА ІСТОРИЧНИЙ МОМЕНТ

Зображення
В історії є повороти,
А, може, це прояв свободи?
…ЖивЕмо в час змови сволоти
Супроти тупого народу.

РИТОРИЧНЕ

Зображення
Чи залишились дурники на світі,
Що вірять в слово честі московитів?

ХТО СКАЗАВ «НЯВ»?

Зображення
У кожної людини свій масштаб,
Але не кожен його знає.
Тому й трапляється в нас так,
Що бевзь себе маркізом уявляє.

Або: живе собі успішний мен
І ліпить тортики з глазур’ю…
Та хтось йому сказав: «Ти – президент!»
І він повірив.
                       Хто сказав цю бздуру?

ЩОДО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Зображення
Якщо алкоголізм – не хобі,
Не ігри в моднім кегельбані,
А, добре знають всі, - хвороба,
Чому не видають нам лікарняні?

НА ГЕНДЕРНУ НЕРІВНІСТЬ

Зображення
Статево-естетичне
Жінки – хвастухи. Очевидно.
У них красиві зачіски й фігури,
І макіяжі (навіть в страховидних),
Плюс різні манікюри й педикюри!..

Вони це демонструють. ЗгОрда!..

Раніш і я міг дещо показати
Та жаль, і личко (явно – не мілорда),
І нижче - стало антикваріатом.

«ВАТНІ» ЛАМЕНТАЦІЇ

Зображення
Як підкидча радянської доби,
Про доброго вождя я тихо мріяв:
Щоб дбав про нас, не тільки гріб собі,
А я спокійно боронив і сіяв.

Та батька нації усе, бля, не видать.
Якісь дядьки, брехливі й крадькуваті,
Скупили весь державний апарат,
Ну, а мені сказали, що я «вата».

Тепер я мрію: трафив би їх сказ!
Щоби вони усі перекусались,
Б’ючись за крісла й гроші повсякчас,
Яких їм завжди мало,
                                     мало,
                                               мало!..

НА ДРЕВНІСТЬ НАШОГО НАРОДУ

Зображення
Є свідчення незаперечне:
Вкраїнці – прадавній народ.
Бо звідки склероз цей старечий,
Незвичний для інших спільнот?

Він тупо (вкотрЕ!) вибирає
Все тих же падлюк й шахраїв,
І сам же на них нарікає…
Склеротику, що ж ти хотів!?

НА ЇХНІЙ ЧАС

Зображення
Є в цьому щось патологічне –
Придурків тягне на публічність.

І нам непевний випав час:
Придурки дбають вже про нас.

Як у Письмі стоїть: «Восплачем!..»
За віщо? За байдужу вдачу.

ПРО СОЦІАЛЬНІ ПРИОРІТЕТИ

Зображення
Змінилися Якось бажання,
І захват потроху змалІв…
Це шлунки взялись за навчання
Гарячих наївних голів.