Щоденник грубіяна

Не схильна до красивих жестів, Історія цинічно нам дає уроки: Дарма до лЮдської звертатись честі. Практичніш – лЮдські тішити пороки.

Гасло написав я: «Геть придурків!» І пішов сміливо у народ. Зразу за плечима хтось засюркав. І взяли Вони мене у оборот… «Це, напевно, ви про нашу владу? Знову затіваєте майдан? Краще нехай буде клоунада І спокійний, мирний дерибан… Ви на пенсію учіться жити, Не в чужі кишені зазирать! …Не про владу?  Нічого хитрити! Бо покажемо вам Кузьку й мать! Я прокинувся. Нікого в домі. Та у голові іще звучать Із Совдепії слова знайомі: «Я вам покажу… мать…                                  мать…                                     мать…                                        мать!..»

Вже зазмагались кандидати з усіх сил. З промов і гасел ясно до нудоти: Затребувані знову голоси Тупих, довірливих та ідіотів.