Щоденник грубіяна

Про слово і діло Повсюдно злітає до неба Цей заклик суворий: «Нам треба!..» Усім в цій країні розбитій Відомо: щось треба робити!

Не підозрював, що в нас – Когнітивний дисонанс. З’ясувалося: є, точно! Демонструю це наочно: Під шумок якийсь Федот Вкрав у вас торговий флот. Перегнав в чужі затони Всі наявні брутто-тонни.

Є справжній дар у нашого народу: Мерзотників одразу вирізняє. І щоб зміцніти в битві за свободу, Їх на значні посади висуває.

Ламентація Кого нам тепер вибирати? Без промахів щоби минулих… На жаль, не в усіх кандидатів На морді написано «жулик».

Пережива Ванько зі сватом: Кого ж там виберуть у Штатах? В селі вони уже обрали – Хабарника і самохвала.

Прогнозований. Ще змалку. Це не відібрати. Бо від нього, крім підлянки, Нічого чекати.

Традиційно крадькуватий (Історично склалось) Наш народ не здивувати Тим, що «верхні» крали. Та коли відкрилась правда – Йопт! Це не помилка?     *   *   * Знали ми, що, курва, крадуть, Але щоб по-стільки!!!

Конспірологічне Хтось скаже, що через погоду. Хтось – волі побічний ефект. Та … меншає кількість народу І множиться кількість аптек. Давно цей зв’язок очевидний Й зловісний хотів осягти: Хто справи цієї призвідник? Якої він прагне мети?

Часи були дикі й бездушні. Як вкраде щось в пана слуга, Запорять його на конюші, Хоч плакав, бувало, й благав.

Хто сказав про мене, що Впав я зовсім низько? Навпаки: я перейшов З перваку на віскі.

Непокоюся, як встану: Знову прикра новина? Щось утнули росіяни? Спи*дили щось наші – в нас?

Якщо хочеться з цікавості, хоча ти нормальний мешканець, заразитись безпардонністю, хамством і оскаженілістю, увімкни російське бачення, теле-, тобто, із Останкіно, подивись на круглі столики,

В науці бізнесу зумів Він світову здобути славу. На наших керівних жлобів Він враження, проте, не справив. Несамовито крадуть знов. Нема для них ні норм, ні квоти… Хоча нахапане давно Переважає розмір рота.