Щоденник грубіяна

Спогади провінційного журналіста (частина I) Недавно полтавський карикатурист Михайло Шлафер попросив мене написати представлення на художника – «перчанина» Анатолія Василенка. Його малюнки мали виставити в місцевій галереї мистецтв разом з працями закордонних художників-сатириків. Мовляв, ти співпрацював з журналом, так кому ж писати, як не тобі? Я швиденько нашкрябав представлення. Бо Василенкові давно симпатизував як художникові вдумливому, працьовитому. Його малюнки можна було розгортати в самостійні прозові сюжети. Одне слово, Анатолій – не одноразовий «ізошуточнік». Цей, власне, робочий епізод наштовхнув мене на іншу думку: А чому б не написати хоча б трішки про старий «Перець»? До його першого закриття. Коли головним редактором був Федір Маківчук, аксакал української (стриноженої партійним наглядом) сатири, людина з пронизливими блакитними очима, який, здавалося, бачить тебе наскрізь з усім «нехорошим», що хотілося б приховати. Я тривалий час був власкором журналу...

    Падлам присвячується. На добрі чекав переміни. Та щось на прогрес в нас не схоже. Розвалюють падли країну – Й нічого зробити не можу!

Різні перебрав в умі країни. З’ясував, гадаю, що не всує: Чи то здуру, чи з добра                 лиш в Україні Зрадників найбільше толерують. Ще одне довідатись вдалося, І прикмета ця повсюдно стала: Там, де зрадників,             як в шимпанзе волосся, Ворога здолати шансів мало.

На варті свободи святої Стоїть політологів рать. Немає вершини такої, Щоб їм не вдалось обісрать.

Дивлюсь на нього,         і питання ум тривожить: Невже пристойний хтось         з ним спілкуватись може?

*   *   * Секретарь, на референдум Водки подвезет, сказал. Путина прибил на стенде… Ну конечно же, мы «за».    *   *   * За достаток и уют Ваське снова морду бьют. Говорили ему люди: Теща в доме – худо будет.   *   *   * У соседки бабы Гали Сдохли куры и кабан. Но гуляет без печали Муженек алкаш Иван.   *   *   * Я в деревне жить не буду. Там сортиры во дворе. Задницу зимой простудишь, Или отморозишь хрен.

Як дістав мене цей карантин! Іще день – й піднімуся на бунт. Але стримує здогад простий: Може, я вже єнот-полоскун?

Славній Роксолані присвячується Напевне це здавна ведеться… У дам є надійний прийом: Могутні казенні фортеці Сміливо беруть передком* *Передок – в просторіччі: жіночий статевий орган.

Из новых поступлений К нам идет-бредет шаман, Габышев фамилия. Говорил печник Иван: «Он Путю изнасилует…»

Из новых поступлений Подозрителен Федот: Бросил водку, виски пьет… Что он думает себе? Написать, штоль, в ФСБ?

Из новых поступлений После пьянки вдруг приснилось: Подхватил коронавірус. Сдал я пробу на ковид… Слава Богу, просто спид!

Кажуть, що не вміють ніхрена Працювати зеленісти з толком. Ні, у них є плідна царина: Брешуть зеленісти ловко.