Щоденник грубіяна

  Из событий последних времен Я запомнил один эпизод: Белорусский геройський ОМОН Белорусский пакует народ.

Я походжу із давніх-давен. Знав колгоспи і їхніх голів. Та такого, як цей дикий «мен», У своїх походеньках не стрів. Він за владу вчепився, як кліщ. Не відірве від крісла народ… Хто закони, втім, ставить ні в гріш, Той злочинець або ідіот.

Зі східної поезії З сумом дивлюся на попки пань білоруських. Сині вони від кийків слуг мандаринів. Попками цими митцям би усім милуватись. Вищі пропорції в них, лагідна сила. Та налетіли бездумні й темні, як ніч, виконавці, здуру пошкодили витвір чудовий богів і природи. Тихо сльоза по старечій  щоці моїй збігла. Кару яку побажати б хотів святотатцям?

З холоднокровним інтересом, Зачувши крик із тисяч уст, Європа спогляда безстресно, Як Бацька дрючить Беларусь.

Зріст в політиці не має сенсу. Лукашенко – он який бугай! Ліг під Путіна практично без ексцесів, Хоча карла той і визнаний шахрай. Хай би сам уклався під *уйла він. Але ж ні – й країну вслід потяг І, набувши зрадницької слави, Викреслив державу з світу в один мах. «Белый аист летит…»