Публікації

Показано дописи з Лютий, 2016

Дякую за увагу!

Зображення
НА ПРИВІТАННЯ З НАГОДИ МОГО –ЛІТТЯ

Я увагою просто контужений.
Слово честі: не думав, не ждав.
Бо в трудах я себе не напружував.
Ну, писав… Так ліниво ж писав!

І тепер, похвалами розбещений
(Всі – про мене, улюбленця муз!),
Я завмер весь у позі довершеній
І не знаю, коли ворухнусь.

Малюнок Михайла ШЛАФЕРА

НА ВІДЛИГУ

Зображення
Іду, бреду…Засрали пси Полтаву,
Довкіл сміття з-під снігу тихо лізе.
Народ, напевне, на похмілля млявий,
Погодні матюка капризи.
    *   *   *
Та в мене серце тьохкає, як птиця,
Бо наша це – духовна – тут столиця.   

ПРО МОМЕНТ ІСТИНИ

Зображення
Колись такий момент настане,
Означать вчені наші дні:
«Це був час змови клептоманів
Й паталогічних брехунів».

НА ДВІ ЕПІДЕМІЇ

Зображення
Про грип свинячий всюди пишуть.
(Забракло ще цієї радості!)
Хоч є загроза ще страшніша:
Навала жлобства й крадькуватості.

НА ВОЛОНТЕРСТВО

Зображення
Звідкіль узялося? І що з цього вийде?
Одне лиш напевне сказати б хотів:
Це щира реакція, прояв огиди
До жлобства й зрадливості наших «верхів».



ОЙ, ЯКА ЧУДОВА УКРІВ ДАВНЯ МОВА!

Зображення
Філологічне
…Узяти ці два дієслова.
Подібні. Лиш наголос різний.
Вражає, проте, місткість мови:
Ми тут пиздимО, вони ж – пИздять.

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

Зображення
Коли я довідався, що «группа товарищей» домагається перейменування вулиці Пролетарської на вулицю імені Його імені (перепрошую за суцільну тавтологію), якось зразу зринув у пам’яті рядок із вірша, здається, Ігоря Муратова: «Він славив все, що слави просить…» Вірш «походить» з далеких 70-х (минулого століття), напам’ять його не знаю, а рядок запам’ятався зневажливою іронією до колег, поетів і письменників, які вславляли номенклатурних діячів, наглядачів народу. Але тут є, так би мовити, і зворотна сторона медалі. Маю на увазі тих, хто просить, вимагає. Взагалі, коли просять, якось незручно, нечемно відмовляти. Особливо, «если женщина просит». Але в нашому випадку йдеться не про їжу, теплий прихисток або якесь життєво необхідне благо. Просять увічнення, просять слави. Якщо комусь забракло тільки слави, значить, усе інше у них уже є? Напевне, ще жодного тексту я не писав з такою неохотою, як цей. Можна сказати, дико не хотілося. … Людина, для якої просять слави, давно упокоїлася…