Щоденник грубіяна

До дня Конституції Яку міцну державу збудували! Хто б ще на світі вижити зумів – Попри нахабну масову навалу Ідейних зрадників й чиновних шахраїв?!

Знайомий зібрався на Київ. Надумав робити кар’єру. Щоб путнє умів щось – не вміє… Один лише шлях – в менеджери.

У справах не видно прогресу, Але ми старались не даром: Вдались, як засвідчує преса, В нас тренінги і семінари.

    Вкотре про корупцію Один із доказів нікчемності еліти – Це наш мізерний валовий продукт. Уп’ятеро він більший, свідчать звіти, В Литви маленької, де здихались падлюк.

З тролейбуса вирвався ледве живий, Пропхавсь крізь тіла я і тОрби Й помислив глобально                             про транспорт міський: Народ, що ним їздить,                             не може буть добрим.

О, що він витворяв раніше! Як пив, гуляв цей дід Василь! Тепер неначе помудрішав… А, може, вже бракує сил?

Політологи звуть таких «вата». А він просто – радянська онуча*. Бо незмінно брехливий, пихатий Та ідеологічно вонючий. *попередниця шкарпеток, шматок тканини, якою обмотували ногу перед тим, як взути чобіт чи черевик. Обмотувати треба було вміло, щоб під час ходьби онуча не натерла ногу. Це уміння в широких масах уже втрачено. Всі носять шкарпетки. Інтелігенція!

    Не встигла вітчизняна громадськість вдосталь погорювати з приводу вбивства опозиційного російського журналіста Аркадія Бабченка, як той воскрес. Виявилося, замах був правдоподібною імітацією СБУ. В рамках спецоперації. З метою виявлення… І так далі. Не повторюватиму відоме з роз’яснень спецслужби.     І тут означився чіткий розлам між ужитковою моральністю і технологіями, які застосовують спеціалісти таємного фронту.     Прихильники ужиткової моральності заволали: «Так не можна! Ми дуже хвилювалися! А рідні? Ви подумали про рідних? Тепер вам ніхто не віритиме!»     У зв’язку з таким інтенсивним проявом етичної чутливості мимоволі спав на думку крилатий вислів класика марксизму-ленінізму про корисних ідіотів. Все таки є в цих класиків цінні спостереження і варто вряди-годи на них звертати увагу.

Так чому? – ось загадка для мене, Що мужик, вочевидь хамлуватий, Неочитаний, грубий, невчений, Став косити під аристократа? Незабаром, утім, здогадався (Ні до чого тут роздуми довші І логічні складні викрутаси): В мужика завелись грубі гроші.

Є в світі закон неспростовний, Імперій стосується суть: Якщо не зруйнують їх ззовні – Зсередини сАмі згниють.

Народе! Де твої вожді? На мужніх і рішучих нині попит. Вже рветься підлий ворог в дім, А ти все вибираєш хитрожопих!