Публікації

Показано дописи з Червень, 2014

НА СИТУАТИВНУ ПОДІБНІСТЬ

Зображення
В Дружківці*, довідався, у Ілліча
Відрізали бронзові руки.
Мабуть, «металісти», вандали… Хоча:
Як це їм вдалося – без звуку?

Античний тепер і у нас прецедент:
Ілліч – як Венера Мілоська.
Ще б зняти з вождя всім відомий кашкет…
Втім, вдався Ілліч надто плоский.
*містечко в Донецькій обл. 

НА ДОНЕЦЬКИЙ ЗАКЛИК

Долинуло з степу: «Услышьте Донбасс!
И вы нас поймете, ребята!»
Напружились ми: щ-щас почуємо вас!..
Та слів за пальбою не розібрати.

НА НАШ БЛИСКУЧИЙ ГЕНЕРАЛІТЕТ

АТО показала, що майже нема
У нас бойових офіцерів.
Є купа (велика) штабного лайна –
Жлобів у військовій сфері.

Вони непогано жили і живуть,
Погоно- й картузоносці,
Та навіть не в цьому претензії суть –
Намарне в боях гинуть хлопці.
травень - квітень 2014 р., Волноваха - Луганськ

ПАРАЛЕЛІ

1. 1938 року судетські німці влаштували заворушення у прикордонних областях Чехословаччини і звернулися до уряду фашистської Німеччини з проханням про допомогу. Згідно з Мюнхенською угодою цього ж року Судетська область увійшла до складу нацистського Третього Рейху. Після Другої світової війни етнічні німці з судетських земель були депортовані (вислані) і розселені у Німеччині і Австрії. Нині топонім «Судетська область» не використовується, оскільки він втратив свій історичний етнічний зміст.

НА Т. ЗВ. СЕПАРАТИСТА

Здається він грізним й завзятим…
Та є специфічне тут «ню»:
Якщо в нього зброю забрати,
То вийде звичайний гівнюк.

НА БЛИСКУЧУ КАР’ЄРУ

Закінчив він зовсім не слабко.
Я б навіть – успішно, сказав.
Почав зі звичайної шапки
І врешті – мільйони украв.

НА ПРАВО ВИБОРУ

Недавно відкрив простий принцип
(Все інше – лукавство чи блеф):
Як хочеш – то будь українцем!
Не можеш –киздуй у РФ!

ЕПІТАФІЯ

(На недогляд пані Історії)  За життя був великий.
Як помер – зразу змалів:
Не згада й не похвалить
Його вже ніхто.
Тут, на цвинтарі, ликів,
Колись видатних,
Є чимало.
Не вмістились вони
У жодний історії том.

НА МОЮ МІСТЕЧКОВУ ГОРДИНЮ

…Між тим, на пишаюсь, що в місті живу,
Де зазнали поразки шведи,
Де можна почути ще пісню живу,
Яку мій заспівував предок…

Вцілів від історії дивний шматок,
І гордістю повнить мене він:
Не став присягати козацький наш полк
Московському хану – цареві.
                    м. Полтава, 2014

СТУПІНЬ ЗРІЛОСТІ

На мій погляд, наша держава могла б вважатися цілком зрілою, а її правоохоронні органи достатньо ефективними, якби одного доброго дня український спецназ скиздив зі сховку (де він там ховається?) Віктора Януковича, привіз в Україну і поставив перед судом – за державну зраду, крадіжку в особливо гігантських розмірах і масове вбивство громадян країни, де він, упир, народився.
Ну, так приблизно, як колись ізраїльські командос стирили в Аргентині нацистського злочинця Ейхмана.

ХОЧУ СКАЗАТЬ

Россия, ты велика и могуча.
Много в тебе лесов, полей и рек.
Твой правитель – выдающийся деятель. А в Госдуме заседают только умницы.
Ты заслуженно гордишься своим языком и литературой.
Журналисты, которые просвещают тебя, просто изумительны.
Твоя армия – непобедимая и легендарная. И балет – не хуже.
Ты давно всех догнала и не перегоняешь только из чувства великодушия.
Твои туристы щедры и раскованы…
Но если бы ты только знала, дорогая Россия, как ты всем осто…издела!