Публікації

Зображення
  ЗА ЩО МИ ЛЮБИМО КОТІВ Ви бачили, як кіт лежить, Відпочиває від неробства? І, мабуть, заздрили в ту мить, Що в нього все – приємно й просто.   І я   недавно зрозумів, Чому ми заздримо хвостатим: Найкращі із людських умів Хотіли б так відпочивати!   Але куди нам!? Світ жене Нас до захоплень і роботи. А кіт лежить… Бо «Все мине!»* Він, м ’ ать, філософ, оцей котик…   * Відомий вислів давньогрецького філософа. Малюноок з Інету
Зображення
  ПРО ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПО ВІЙНІ                    …Я став на пальцях загинати,                    Хто залишився на розвод?                    Ну, Арахамія цибатий,                    Дубінський, Міндіч – наш народ…                      Вони відтвОрять наші втрати?                    Чи здриснуть звично за рубіж? *   *   *              ...
Зображення
                    « НЕ ВІРЮ У СОБАЧОК ГОВІРКИХ…»                                                                         Олександр СУШКО      Недавно я трішки зачепив цю тему. З боку   побутово-етичного. А тепер вирішив повернутися до неї. Бо проблема ботів задовбала. Власне, не стільки мене (я звично кладу на них свій скромний інструмент), скільки – з міркувань чистоти, незапаскудженості інформаційного простору.      Так от, бот завжди на «ти». Він грає не в м ’ яч, а в кістку. Це я запобігаю до ф...
Зображення
  УПЕРЕД ДО…?   Веде нас зграя шахраїв, За нею тупотять придурки… Я б з ними, власне, не хотів, Та спробуй… Більшість враз затюка.   І я собі засумнівавсь: Чи завжди наш народ безгрішний? Як скласти двох тупеньких вась, Не значить: щось розумне вийшло. Карикатура з Інету
Зображення
  НА ДИВНУ РИСУ РІДНОГО НАРОДУ   Засумнівавсь, чи він нормальний – Народ, що вірить брехуну? Хоча… це в нього риса давня: Вславля чужих не впервинУ. Карикатура з Інету
Зображення
  З ЧИМ ПРИЙШОВ ДО НАС ЗЕЛЯ   Він не один до нас прийшов, А разом з ним, шановне панство, Нещирість крутійськИх промов Й невтомне, підле інтриганство. Карикатура з відкритих джерел  
Зображення
  НА ПОЛІТИЧНУ АРИФМЕТИКУ   Після хрипастої промови Гадаю тихо: аби ж знав: Збрехав наполовину знову? Чи лиш на чверть нам набрехав?   А, може, він збрехав, як завжди, По-гебельсЯчи, геть усе? Навряд чи нам він скаже правду. Дурити – в тім паяца сенс!