Щоденник грубіяна

  ДУМКА МИМОВОЛІ   Дивлюся сюжети я про тваринок Й гадаю: яка ж це тварюка – людина!     Колаж з Інету

                         DO YOU SPEAK УКРАЇНСЬКОЮ?               Сьогодні відвідав знайомих котів. Кача й Сьюзі. І мене осяяла прогресивна думка. Може, трохи нескромна. Але, як казав, здається, тепер уже колишній ректор Київського національного університету культури Михайло Поплавський: «Скромність – це найкоротший шлях до невідомості й бідності».         Я з котами розмовляю винятково українською. І вони мене вже розуміють. Прибігають за першим покликом. Вчора Сьюзі навіть тернулася об мою праву ногу. А це, поза сумнівом, знак прихильності.         Так от, повертаючись до моєї прогресивної думки. Чому б нам не ввести на державному рівні якусь відзнаку «За популяризацію української культури за кордоном». Одним з претендентів, безумовно, був би я. Правда, Кач і Сьюзі українською ще ...

  НА НАРОДНИЙ ХОЛУЇЗМ                             До приятеля Питання тривожить. Що аж пече! Прошу, поясни мені, друже: Як сталось, що у зелених нікчем Набралося враз стільки служок? Карикатура з Інету

  НА ПЛИН ЧАСУ Все менше тих, із ким хотів би випить. Та й наливають менше вже мені… Хоч пам*ятаю, був я «перцем» типа І, скромно кажучи, не гіршим з пацанів.

  НА БЕЗВРЕДНОГО ЛІРИКА Він нишком пив. Писав ліричні вірші. Любив людей. Хоч майже їх не знав. Й коли п*янів, то світ здавався ліпшим.   Й незчувся, як підкралась сивина.   Карикатура з Інету

  НА МІЙ ІСПАНСЬКИЙ СОРОМ* Не тирив я в держави міліарди І перемог швидких не обіцяв, Не був у брехунів я платним бардом – Далекий від інтриг і підлих справ.   Та соромно мені чомусь… За віщо? Напевно, що в країні цій живу, Де правлять шахраї патологічні І дурять люд тайком і наяву.   Знов вірять люди вигадкам убогим… Бо звикли до солодкої брехні? Чому ж мені в душі аж донезмоги І верне від зеленської плутні?   Накинуться знов платні й добровільні, Мов, я не розумію, мов, тупий… Та… допікає вкОтре (Й дуже сильно!) Іспанський сором нездоланний мій.   *Емоційний феномен, коли ви відчуваєте збентеження або сором за дурні чи некоректні дії інших. Це «сором за іншого», хоча сам призвідник ситуації не усвідомлює ганебності своєї поведінки. Фото з Інету