Ірландські окрушини БІЛЯ ЧУЖОГО ПАМ ’ ЯТНИКА Не посоромлюся зізнатися, що моє дитинство минуло на тлі радянського монументального мистецтва. Власне, не тільки моє. Нам усім, людям співвідносного з моїм віку, салютували біля брам парків відпочинку гіпсові піонери, тримали снопи пшениці дебелі колгоспниці, а на Донбасі я ознайомився з металевими представниками робітничих професій. Вони пильно дивилися з-під захисних щитків (металурги), міцно тримали відбійні молотки (шахтарі), вчені (правда, на плакатах) уважно зазирали в глибини ядра. Це я про будову матерії… У мене були знайомі художники-декоратори, які виготовляли наочну агітацію. Пригадую їхні професійні розмови: «Скільки леніних ти намалював?» Тобто, скільки вождів ти зобразив? Йшлося про портрети. Чи скільки ти лені...
Публікації
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Автор:
Павло Стороженко
-
ЇХНЯ ВДЯЧНІСТЬ На очі трапилася титульна сторінка «Независимой газет ы » 1990 року , яку виставила у FB відома українська письменниця Оксана Забужко. Але я звернув увагу не тільки на її цікаві розважання, а й на зафотографовану решту змісту, який послугував тлом її есею. Зокрема, привернув увагу заголовок «Москва без цукру не залишиться!» І далі: з України намічається постачання й інших продуктів. Власне, врядування Москви через популярну газету намагалося заспокоїти населення, яке було неприємно збуджене дошкульними перебоями в постачанні харчів. Нагадаю, це був період розпаду Радянського Союзу. Планова економіка рухнула, казенні господарські зв’язки обірвалися, населення вчилося виживати в незрозумілих умовах… У моїй пам ’ яті до цього часу стирчить плакат, зафотографований на якомусь московському мітингу: «Хохли! Накормите нас!». Я не жартую і не злословлю. Намагався відшукати його в GOOGLE ’ і – не вдалося. Але ...
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Автор:
Павло Стороженко
-
ЗАВЖДИ Є МІСЦЕ ПОДИВУ! О, як же я подивувАвся, Як він в президенти поліз! Був досвід його – виконавський, У межах простих антреприз. Це ж стерво якесь підказало: «Мислитель ти, Зеля! Давай!» Вже хитрість його задовбала! Й, на жаль, їй поки що не край. …А слідом полізли і друзі: НедОуки і шахраї. Гризуть Україну, як гусінь, Й немає супротиву їм. Втім, він недарма демонструє Свою обдарованість нам Й таки скористався не всує* Талантом своїм – брехуна. Я ж збоку дивуюсь, панове, Як бражка рулить керівна… Що краде – так це не те слово. Бо: Не може не красти вона! *Застарілий книжний прислівник – марно, даремно. Походить від слова «суєта». Карикатура з відкритих джерел ...
НА ДОНАЛЬДА ФРЕДОВИЧА В історію ввійде він не через мита, Що вдарили інших доволі відчутно, А швидше тому, що спромігся зганьбити Країну свою – велику й могутню.
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Автор:
Павло Стороженко
-
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Автор:
Павло Стороженко
-
Є КАНДИДАТУРА! Передвиборче Колупаючись в купі лайна І шукаючи в ньому зернятка, Довести намагаються нам: Були мАрні на Зелю нападки! Є корисне в діЯннях його – І на смак, і на дотик, й на колір. Як оратор запхне будь-кого Він за пояс в зеленій конторі. На струменті як вправно він гра! Мабуть, школу закінчив музичну… І тому я гадаю: пора Знов обрати його. Бо – «Величний! Карикатура з Інету