Щоденник грубіяна

          НА СИЛУ ГЛУПОТИ         Про початок війни         Напевне, я давно не патріот. Чомусь не вірю я ні разу Зелі. Не втримали його, бля, від глупОт Ні ЦРУ, ні люди з ФБРу… Карикатура з Інтернету

  НА ПРОТЕСТ РФ З ПРИВОДУ ОБСТРІЛУ РОСІЙСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ЗАВОДУ   МЗС Росії плаче: Не гуманно давать здачі!   Їм до цього часу дивно, Що вкраїнці не пасивні.   А як лізуть, повносило М…скалям дають у рило.   Висновок роблю корисний: Рило бережіть! Не лізьте! Карикатура з Інтернету

  ПРО БОЖУ РОСУ І АБОРИГЕНІВ У захваті були аборигени, Як він країну здуру розоряв. У вічі всім мочився учень Бенін, А люд: «Це божеська роса!» – волав. Фото скульптури Жерома Дюкенуа Старшого  

  Ірландські окрушини                 ВНИЗ ПО МОНАСТИРСЬКІЙ, А ПОТІМ   НАПРАВО… Сказав ти: «Їду в край далекий, знайду нове я, інше море. І місто я нове знайду, красивіше, ніж це. А щастя тут мені ніколи не всміхнеться…»                 Це з Костянтиноса Кавафіса, грецького поета. Ці рядки трапилися мені на очі в далекій юності. І якось, без особливого напруження, запам ’ яталися. Як, приміром, напис на давній могилці, що в самому низу монастирської гори: «Огуй Іван Васильович». Там був колись цвинтар. Знову ж таки: запам ’ ятав не навмисно, а тільки тому, що іще хлопчаком, швиденько пробігши вулицею Совєцькою (нині Монастирською) й звернувши направо в провулок Бистрівський і спустившись біля 12-ої школи, я вискакував на стежку, яка вела попід монастирською горою і цвинтарем до Ворскли. Там я ловив рибу: піскарів і бич...

                       ХТО Я?         Зображення натрапив управлінців,         І мимохіть подумалось мені:         Якщо вони насправді українці,         То я, як не поглянеш, певно ні.             Фото з Інету

          НА НАЦІОНАЛЬНИЙ РОЗКЛАД         У багатьох нема, що їсти…         Свідомі у окопах гинуть…         В тилу за гроші похуісти         Здають тихенько Україну… Карикатура з Інтернету