Щоденник грубіяна

  НА УПРАВЛІНСЬКИЙ ТУПИК Дивився на лИчка уважно Обранців у нашій ВР* Й помітив: вони переважно З далеких, напевне, земель.   Чорняві, носаті, хрипасті… Це точно: з чужого села. Такої приблизно в нас масті Т-сигАнка приблудна була.   І ми їх, щоби не обидить, У нас керувати взяли… Й не знаєм тепер, що робити? В який бік не рипнись – скрізь клин! Карикатура з Інету  

  НА ДЕРЖАВНИЦЬКІ СПОДІВАННЯ Не думав попервАх,                                       що буде в нас отак: Що форма існування                                       являтиме бардак. Карикатура з Інету  

  БАГАТО РІЗНОГО І МАЛО ВТІШНОГО    Можливо, фейлетон   Останнім часом досить нав ’ язливо в голові зринає: «И м ожет собственных Платонов и быстрых разумом Невтонов российская земля рождать… » Напевне , тому, що в середній школі я навчався за Радянського Союзу. Російська література була надана до вивчення широко, докладно й, прямо кажучи, ідеалізовано. Тобто, поети й письменники були як люди бездоганні, їхні твори – геніальні, а стороння критика, що в певній мірі  претендувала на  об’єктивність, вважалася злісними буржуазними вигадками й заздрісними рефлексіями щодо величі російської культури. Так от, ці рядки, якими я розпочав свої нехитрі розважання, були написані Міхаілом Ломоносовим. Його справжні риси, як людини, були явлені широкій публіці набагато пізніше. Маю на увазі загальнодоступне літературознавство. Насправді Міхаіл був відчайдушним бухариком, заздрісником і грубіяном. І, що особливо важливо, великих відкриттів під час своєї так званої ...

  НА FB -ПЕРЕПАЛКИ О Боже! Що б у стрічці не написано було, Не дай упасти врівень із хамлом!     Карикатура з Інету    

  ПРО ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ Я щодо NATO і Європи Сказати хочу кілька слів: «Безпечніш стане, як галопом Ускочимо у гурт бздунів?» Карикатура з Інету

  ПРО МІЙ ЧУДОВИЙ СОН Приснилось: прийшла рознарядка У наше міське ПМК*: Немає, мовляв, там порядку – В краю, де стояла Москва.   Розкидані вежі** повсюди І брили, де був мавзолей. В руїнах – бомжів халабуди. Останкіно*** ляпнулось в глей…   Усе зароста потихеньку. Уже не впізнати будов… Але і тривога ще тенька: А раптом відродиться знов?   І з Києва нас попросили: Всю техніку налаштувать, А потім всім дружно, щосили Те місце прокляте зрівнять.   Бульдозери приготувати І всі трактори загодя, Щоб звідти повік біснувата Не вилізла дика орда.   …І ніби заснув я і їхав Під стукіт вагонних коліс. Й прокинувся, як стало тихо. Це потяг на місце привіз.   О, як не хотілось вставати! Дивився б і далі цей сон. Та… ціла Московія клята, Й тужавіє марно бетон.   *Пересувна механізована колона **Рос., Башни Кремля ***Висотна будівля, де розміщені пропагандистські теле- й радіо- редакц...