ПРО СИЛУ ДУРНОГО ПРИКЛАДУ Принагідний історичний екскурс Питання давненько тривожить: Чому вони, власне, такі? Вони ж, як і ми, діти Божі, Й спізнали часи нелегкі… А потім пильніш придивився: Начальство яке в них було? Та в них, що не цар, то убивця! І що не діяч, то брехло! Приміром, хоч цар Іван Грозний. Жахливим ще звали його. Точив кров і бідних, й заможних, Зарізати міг будь-кого! А гордість російська Петруша*? Прозвали його москалі Великим, бо великодушно Все нищив на нашій землі. Садист був і збОченець явний! Любив і жінок, й мужиків. Та для москалів – дуже славний – Імперію їм спорудив. А курва із курв Катерина**? Не знайдеш подібну ніде! Велична така на картинах… Величніша серед блядєй! Були іще Ленін і Сталін… Дісталося добре і нам, Коли москалі влаштували З АдОльфом гучний тарарам. …І так вочевидь повелося: Мавпує підлеглий народ Із давніх давен і ще досі Своїх звироднілих «господ». *Цар Пьотр I **Імператриця Єкатерина II Карик
