НА ЕСТЕТИЧНУ НЕСУМІСНІСТЬ

Я майже почав одягатись.
Пристойно. Не те, що раніш.
Рідня до округлої дати
Костюм «підігнала» мені.

Він був натурально англійський,
З надійних (у «секунді») рук…
У дзеркало я подивився,
І зразу мій захват ущух.



В костюма був стиль і шляхетність,
І стриманість ніби якась…
Йому пасував я, як «Бентлі»* -
Радянський старий керогаз.

Та я не такий вже й бездумний:
Співставив костюм і свій фейс…
Англійського зняв я костюма,
І в шафі надійно він щез.

*Престижне англійське авто.                                             

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

ПРО УПОДОБАННЯ