НА НЕВІДОМОГО ЧУВАКА

Я стою на бугру,
Як тушканчик в степу, виглядаю…
Взяв на себе я труд:
Перейматися долею краю.

Я стою, як Ілля*
(Втім, він верхи сидів на коняці),
І дивлюсь: звідкіля
Й хто пристане до нашої праці?

Я стою, аж закляк.
Скрізь болючі, запущені теми…
Де ж, нарешті, чувак,
Що розв’яже нам наші проблеми?
* Муромець, блін!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

ПРО УПОДОБАННЯ