ДРУГА РІЧНИЦЯ ПРОТЕСТІВ НА МАЙДАНІ: ГРЯДУТЬ НАСТУПНІ РЕВОЛЮЦІЇ

Про нас у світі

Бенджамін БІДДЕР, Spiegel online, Німеччина

Сотні тисяч людей вийшли в Україні на вулиці – якраз два роки тому. Це не останнє повстання на просторах колишнього Радянського Союзу. Нездатні еліти в багатьох місцях готують грунт для наступних заворушень.

У поглядах на українську кризу, яка почалася два роки тому протестами на київському Майдані, давно вже йдеться не тільки про Україну. Криза переросла в конфлікт між Заходом і Росією. Тому що оцінки Сходу і Заходу подій на Майдані дуже різняться.

Кремль і його прибічники говорять про путч, який влаштували в Києві американці. Для більшості європейців повстання українців було спрямоване проти панування Москви.

Але сама причина, між тим, випала з поля зору. Каталізатором був хижий режим Януковича.  Його панування було тільки симптомом глибокої кризи української держави, яку спричинили корупція і зажерливість олігархів. У певній мірі повстання українців було неминучим.

21 листопада 2013 року Президент Янукович відмовився підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Вона мала б послужити значному зближенню країни і ЄС.  Це був стартовий постріл для протестів. Того ж вечора 2-3 тисячі демонстрантів зібралися під прапорами ЄС. Під час пам’ятної ходи з нагоди цієї події тисячі людей пригадували початок протестів. Бундеспрезидент Йоахім Гаук теж хотів взяти участь у київському марші. 

Чому це може статися знову.

Демонстрації два роки тому спочатку були мирними. У ніч на 30 листопада в таборі президента була цілковита впевненість, що противника «зачистять». Коли підоспіла спецполіція, на майдані було дві сотні студентів. Поліція застосувала сльозогінний газ і кийки. Її дії були демонстративно брутальними, ніби влада хотіла раз і назавжди вибити з українців охоту до демонстрацій.

Але розрахунок не справдився. Двома дням пізніше майдан і прилеглі вулиці були заповнені людьми. Сотні тисяч громадян за морозної погоди вийшли на вулиці. Але їхні протести були спрямовані в першу чергу не проти провалу угоди про асоціацію з ЄС. Тепер йшлося про поліцейське насильство, корупцію і державу, яка десятиліттями служила не своїм громадянам, а конкуруючим олігархічним кланам.

Було б помилкою думати, що ЄС мала б відступити від своєї політики доброго сусідства на Сході, щоб у майбутньому уникнути подібних криз і не ставати впоперек Росії. Напруга в Україні наростала роками. І рано чи пізно вона мала розрядитися.

Це може статися знову. Можливо, в  Україні, можливо, деінде. Грунт, на якому зростає невдоволення, підготували безвідповідальні еліти на багатьох теренах колишнього Радянського Союзу.

- В Молдові, де за правління нібито проєвропейської коаліції із банківської системи зникло більше одного міліарда євро. Це більше однієї десятої національного продукту країни.

- У Вірменії, де влітку десятки тисяч людей демонстрували проти підвищення ціни на електричну енергію.

- В Таджикистані, де перекази гастарбайтерів становлять більше 40 відсотків національного продукту.

- В Казахстані, де Президент Нурсултан Назарбаєв 25 років тримається за владу і недавно оголосив, що окрім нього ніхто не міг би управляти країною.

- І, так, у Росії, де Кремль зруйнував усі механізми мирної зміни влади.

Це був не останній нездатний правитель.

Янукович був обраний демократично. Але наприкінці ті, що віддали за нього свої голоси, вже не розглядали його як легітимну першу особу держави. Його син, стоматолог, через кілька місяців опинився серед найуспішніших підприємців України. Янукович також налаштував проти себе багатьох олігархів. Наприкінці захищати його охочих майже не було, ні в Криму, ні в його опорному місті Донецьку.

Янукович відмовився від угоди з ЄС у листопаді 2013 року, бо Владімір Путін пообіцяв йому допомогу в розмірі 15 міліардів доларів. Завдяки такому великому надходженню Янукович міг би купити прихильність пенсіонерів і службовців. Він розраховував, що ці гроші допомогли б йому одержати добрі шанси на перемогу на виборах Президента, призначених на 2015 рік.

Коли в лютому 2014 року Янукович утік із Києва, демонстранти штурмували його резиденцію. Вони побачили там приватний зоопарк, плавучий ресторан у стилі піратського корабля і «буханець» із щирого золота. Жадоба Януковича не мала меж, власне, вона була збудником протестів на Майдані. А український президент був не останнім нездатним правителем на пострадянському просторі.

З німецької переклав

Павло СТОРОЖЕНКО