НА ДИКУ ІДЕЮ

З похмілля зринула ідея
(Як з’ясувалось, хто я й де я):
О! Як жили б ми, їй же право,
Якби хоч трохи менше крали.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

СВІТ НАМ НІЧОГО НЕ ОБІЦЯВ – ПРОСТО ДАВ ШАНС…

«Я ШУКАЮ СЛОВА НЕЗВОРОТНІ ТА СМЕРТНІ»