ВИЛАЗ НА ПРИРОДУ

Або про загальне право голосу
Давно не бував на природі.
Робота, квартира – і все.
Хоч мріяв пожити у згоді
З природою. Як шимпанзе.

Рвонув я нарешті за місто.
Нарадили пляжик глухий.
Сказали, що там досить чисто
І «бусик» курсує якийсь.

І справді, було небагато
Насмічено в цьому кутку.
Розгріб й заходився завзято
Умощуватись на піску.



…Я майже забув про печалі
У скромній нірвані своїй,
Та діти заверещали,
То хором, то врізнобій.

Пищали дебелі дівчата
(Їх хтось у воді пальпував),
А поруч мужик густим матом
Тарифи коментував…
    *   *   *   
Народу не вимкнути гучність!
Є право на голос у всіх!
Тому вхідні двері з получки
Ущільню я передусім.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

ФЕДІР МОРГУН: НАГОЛОСИ, РОЗСТАВЛЕНІ ЧАСОМ