НА ПАПУГУ ПАНА ДОЛІКА
Усі умом сильніші заднім.
Колега дороге пташа –
Папугу ару на веранді
Улітку в клітці залишав.
Довкіл компанія відома –
Крикливі сойки, горобці…
Тепер співає ара вдома,
Як дворові пернаті ці.
Ніяк його не переучиш!
Не видно добрих перемін!
В людей всі ари – балакучі,
А цей все «кре-кре-кре» й «цвірінь».
* * *
Отак і серед нас буває:
Батьки – учені, син – бухає.
Коментарі
Дописати коментар