НА КОРАБЕЛЬ ПАЦЮКІВ

На кораблі розмножились щури.
З-поміж своїх обрали капітана.
Й хоча вже чути скрізь тривожний рип,
Гризуть усе, і ввечері, і зрана.

А море, бля, на сотню миль довкіл!
Ледь повземо. Бо у дірках вітрила.
О Боже! Де ж, нарешті, суходіл?
Я враз рвону з посудини щосили!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

СПОГАД ПРО ЄВГЕНІКУ*

ЗІ ЗВЕРНЕННЯ КАНДИДАТА В ДЕПУТАТИ ДО РІДНОГО ЕЛЕКТОРАТУ