НА ВСЕНАРОДНУ ПАТОЛОГІЮ

Екологічно-трагедійне. Безпомічне.
Де б я не був, спостерігаю
Із прикрістю і відчаєм в душі:
Паскудять люди скрізь, усе ламають,
Й на голові їм – хоч кілок теши.

Здається, що народ повсюди
Не здатний думати про майбуття.
Отак кусає материні груди
Патологічно схиблене дитя.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

НА РУЙНАЦІЮ ПОЛТАВСЬКОГО КАДЕТСЬКОГО КОРПУСУ

НА ШЛЯХУ ДО…

НА ТОЧНІСТЬ ОЗНАЧЕНЬ