«ВАТНІ» ЛАМЕНТАЦІЇ

Як підкидча радянської доби,
Про доброго вождя я тихо мріяв:
Щоб дбав про нас, не тільки гріб собі,
А я спокійно боронив і сіяв.

Та батька нації усе, бля, не видать.
Якісь дядьки, брехливі й крадькуваті,
Скупили весь державний апарат,
Ну, а мені сказали, що я «вата».

Тепер я мрію: трафив би їх сказ!
Щоби вони усі перекусались,
Б’ючись за крісла й гроші повсякчас,
Яких їм завжди мало,
                                     мало,
                                               мало!..

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

НА РУЙНАЦІЮ ПОЛТАВСЬКОГО КАДЕТСЬКОГО КОРПУСУ

НА ШЛЯХУ ДО…

НА ТОЧНІСТЬ ОЗНАЧЕНЬ