КАНЄЦ ЛЮБВІ


Давала чоловічій братії
З поваги, здуру і симпатії.

Давала також із цікавості:
Що зможе цей з своєю малістю?

Давала, як ставало холодно.
І як теплішало – усе одно.

Давала з горя і на радощах,
Бо не даси – це ніби крайнощі…

Давала в лісі і в постелі…
Давала скрізь. Лиш не на стелі.

Недавно перестала наче…
Не просять мужики невдячні!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

ФЕДІР МОРГУН: НАГОЛОСИ, РОЗСТАВЛЕНІ ЧАСОМ