ПРО ОГИДУ ДО ЗВУЧАННЯ


Зі східноєвропейських мотивів
Прибився кіт.
Блондин,
задрипаний, блохастий.
І їсти попросив.
Чомусь у мене саме.
Звичайно, дав.
Бо видно, що
Стражда скотина.
Але з умовою:
як знову прийде,
щоби мовчав,
не нявкав,
не рипів огидно.
Бо голос в нього,
як у президента –
хрипкий, тягнучий,
з недоречним «сі»
в місцях безглуздих.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

ПРО УПОДОБАННЯ