НА ЖИТТЄВИЙ РОЗКЛАД


Фаталістичне

Всі пацюки гайнули з корабля.
А я стою на вахті, п’януватий.
Неподалік видніється земля…
Питається: чого панікувати?

І раптом я додумався: тупак!
В них чуйка на посади й грошенята.
Відчули вигоду. Це певний знак.
А я лишуся тут – дірки латати.

Уперлись в благодатний суходіл.
Там пацюки уже облаштувались…

А що поробиш? Я повільний, наче віл.
Вони – меткіші. І їм завжди мало.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

СВІТ НАМ НІЧОГО НЕ ОБІЦЯВ – ПРОСТО ДАВ ШАНС…

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

НА ЧЕРГОВУ ВТРАТУ