ПРО НЕМИНУЧИЙ МИР

Коли гадюча голова – Москва
Згниє й нарешті
відпаде від тіла,
Й воно ніколи не злякає вас,
Якщо йому це
раптом й закортіло;
Коли помножить білий світ на нуль
Московську проржавілу
кляту силу
Й долине із боліт мокшанських «буль» –
Остання їх ракета утопилась;
Коли почуємо останнє «дир»
Останнього в лісах тайожних танка,
Тоді лиш можна
думати про мир.
Раніше – нереальна забаганка.
Мал. з Інтернету
Можливо, це зображення в мультиплікаційному стилі (текст)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

ФЕДІР МОРГУН: НАГОЛОСИ, РОЗСТАВЛЕНІ ЧАСОМ

З ОСМАНАМИ БИЛИСЯ РІЗНІ НАРОДИ. ПЕРЕМОГЛИ – ТІЛЬКИ РОСІЯНИ