НА ЕЛЕКТОРАЛЬНИЙ СУМНІВ
Пам’яті хлопчика з казки Г. К. Андерсена «Останнє вбрання короля»
Я сиджу, у собі сумніваюсь.
Ніби голий… Чи це маячня?
Бо солідні дядькИ запевняють,
Що у нього чудове вбрання.
Але ж ні! Видно добре: он піська,
Як на мене, то досить дрібна…
Був від мене король зовсім близько
І я впевнений, що – не в штанях.
Але ґвалт! Про камзол, панталони,
Про брюсельські тонкі кружева!..
Це придворні кричать дружним хором…
І я знову … заколивавсь.
Втім, які кружева?! Він хирлявий!
Із помітних частин – тільки ніс.
На виду у людей вся постава
І маленький, не лицарський, ріст…
Я сиджу. І собі сумніваюсь.
А навколо піарників ґвалт…
Король голий? В трусах? – Я не знаю.
Заморочили блазні загал!
Карикатура з відкритих джерел Інтернету
Коментарі
Дописати коментар