НА СВІЙ СОЦІАЛЬНИЙ ОПТИМІЗМ

А.Б. присвячується, який навчив мене квасити капусту
Я зносив всі удари долі,
Не скаржився і не ридав,
І тут підкралася спроквола
Рахуба, звідкіля й не ждав.
Війна погнала, як билину.
Тепер в чужому я краю.
Не можу в цю скрутну годину
Капусту квасити свою.
Й мене охоплює не відчай –
Жар помсти ще не охолов.
Я повернуся! І щорічно
Капусту кваситиму знов.
Мал. із відкритих джерел
На зображенні може бути: 1 особа

3

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

ФЕДІР МОРГУН: НАГОЛОСИ, РОЗСТАВЛЕНІ ЧАСОМ