ЖОВТА КУЛЬБАБКА ПРИ СТЕЖИНІ
Зі східного альбому
В краю далекому
побачив я кульбабку.
Таку ж, як і у нас,
Вона осяяла
своїм яскравим квітом
сусідні трави
й неродючу землю.
І я згадав
сьогуна* мимоволі.
Він нашим краєм
правив довго.
Любив кульбабки
І своїм селянам
нараджував невтомно
вживати їх в салатах.
Мовляв, корисно.
Сьогун уже помер
І гомонить з богами.
Й селяни розбрелися
хто куди.
Кульбабки ж все цвітуть,
І їхній квіт яскравий
мене, самотнього,
потішив в чужині.
*Висока урядова посада у феодальній Японії.
Коментарі
Дописати коментар