НА ВТІШНУ ОБСТАВИНУ

Взявши ручку, вкотрЕ коливаюсь,
Можна навіть сказати – боюсь:
Раптом в мене таланту немає?
І це просто якась із спокус:
Графоманська? А чи демонстрантська?
ЛИше щоб показати себе…
І позиція в мене – громадська?
Що я, втім, взагалі за цабе?
Та мій приятель, якось між іншим,
(Давній свідок моїх коливань)
Мене просто й спокійно утішив:
«Не вигадуй муйні! Перестань!
Ти даремно, дружище, боїшся.
Заспокійся й собі поміркуй:
Кострубатих довкіл стільки віршів!
Буде й твій теж комусь до смаку!»
Карикатура з відкритих джерел Інету
На зображенні може бути: 1 особа

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

ФЕДІР МОРГУН: НАГОЛОСИ, РОЗСТАВЛЕНІ ЧАСОМ