НА ЗАГАЛЬНЕ ЗАХОПЛЕННЯ

Разів двісті казав я собі:
Не сварися із рідним народом!
Він навіша куїв далебі
Тобі зверху, і збоку й зі споду.
Він такий! Він, бля, мудрий у нас.
Особливо отой, що «зелений».
В нього вождь – це окраса з окрас.
Хоч брехлИвенький і маловчений.
Вони люблять його з усіх сил!
З усієї холопської дурі!
*
…Хоч лунає вславляння довкіл,
Ждуть часи нас доволі понурі.
Малюнок із відкритих джерел Інету
На зображенні може бути: текст

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

Ескізи недавньої Полтави. ВУЛИЦЯ ЙОГО ІМЕНІ.