НА ЗАЛИШКИ

 

 

        ПРИВІТ, МАЛЬЧИШЕ-КИБАЛЬЧИШЕ!

                                З ірландських окрушин

         …Вимостив собі на узбіччі дороги (досить вузької, щоб ледве могли розминутися два авто) щось подібне до трону чи просто сідало з каменів. Яких не бракує на ірландських просторах. Власне, вся тутешня земля перемішана з каменюччям, яке колись (ой давно!) наніс сюди льодовик. Простилаю на кам’яне ложе яку-небудь стару одежину і вмощуюсь… А машини туди-сюди! В Ірландії збереглася добра стара звичка вітатися навіть з незнайомцями. Колись таке було і в українських селах, але вивітрилося. Запанувала пролетарська простота.

   Так от… Машини туди-сюди. Водії піднімають долоню над кермом у вітальному жесті. Інколи сигналять. Мені піпікати нічим. Просто чемно піднімаю свій ціпок. Відповідаючи. Почуваюся, як пам’ятник Мальчишу-Кибальчишу, повз який пропливають пароходи і пробігають паровози. Вони гучно гудуть на знак захвату  героїзмом Мальчиша в революційній боротьбі. Так у мужньому творі Аркадія Гайдара.

        А повз мене шниряють добротні західні марки: фольксвагени, шкоди, тойоти, ауді тощо. Одне слово, весь західний автопром. А наших автомобільчиків не помітив. Як не придивлявся.  Ні тобі запорожців, ні славут… А нахвалялися ж колись! Добре пам’ятаю. Але нічого путнього з АвтоЗАЗу не вийшло. І говорити перестали. До того ж війна… Тепер на неї все валитимуть.   

        Але наша недалека минувшина має і сильні сторони. Приміром, революційну ідеологію: полум’яні заклики, «изобличение буржуинов», утримання мас в стані войовничого піднесення, в смислі: знищити класових ворогів та й по тому…

        А от щодо організації продуктивного конкурентного виробництва, запровадження щоденної розумної праці якось не склалося. З цього приводу написані гори економічних творів, у яких можна ритися не одне людське життя.

        Тому країні переможного соціалізму доводилося красти – технології, зразки авто, літаків, ракет тощо. Власне, все більш-менш передове. Соцсистема виявилася яловою.

        Порозважавши приблизно таким чином, я остаточно впевнився, що прекрасних зразків українського автопрому я сьогодні не дочекаюся. Тому зібрав свої манатки й подибав додому.  

Карикатура з відкритих джерел