ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

 

                НА БОЖІ СТВОРІННЯ

 

                ІзрАнку «пробило» на жалість.

Про коників я прочитав:

На міни кацапи погнали.

«Впєрьод!» – так майор наказав.

 

Кацап, що скакатиме верхи,

Вціліє, як міна рвоне.

А в кінських очах світ померхне,

Й життя, ніби мить, промайне…

 

 

Конячки – теж Божі створіння.

Не гірші, напевне, ніж ми.

Й не більше за нас вони винні.

Хіба що безмовні, німі…

 

Було в них життя й так паскудне.

Куди вже рівнятися нам!

Тяжкі і без прОсвітку будні,

А тут іще лЮдська війна…

 

А скільки котів і собачок

Блукає в руїнах в цю мить?!

Їм рідко всміхається вдача –

Що песика хтось прихистить.

  *   *   *

                   На старість я став жалісливим.

                   (Раніше чутливим не був).

                   Та дякую Богу: щасливо

                   Уникнув конячу судьбу.

Фото з Інету