В ДИПЛОМАТИ Б
Я ПІШОВ…
Я теж умію прикривати
крашанки (Хто не знає цього українського слова: яйця) долонями. Навчився ще в
юності, коли грав з хлопцями у футбол. Якщо нам пробивали штрафний і ми ставили
«стінку», то треба було закривати причинне місце долонями. Це був обов’язковий прийом з техніки безпеки. Жінкам цього не
зрозуміти, а для чоловіків – важливо. Бо якщо м’ячем влучає в місце сходження
ніг, це дуже боляче. І пам’ятно. Тому
футболісти дуже швидко навчаються прикривати вразливе місце долоньками.
Я не знаю, у зв’язку з чим і в дипломатів закоренилася ця звичка. Може, після невдалого
(недружнього) дипломатичного прийому хтось когось зацідив «з ноги» в згадане
місце? Й тепер вони, як люди грамотні й пам’ятливі, остерігаються? Як кажуть, береженого і Бог
береже.
Дипломати вміють
годинами говорити ні про що – з погляду практичних висновків зі сказаного.
Талановитого дипломата не можна піймати «на слові». У нього завжди знайдеться
відмовка, «відмазка», «ви не так зрозуміли» і взагалі – «я такого не казав».
Ділова розмова з дипломатом неможлива, бо зазвичай він уникає будь-якого чіткого
зобов’язання, окреслення, визначення…
Власне, не через свою
розумову нездатність, а тому що він абсолютно несамостійний. Він завжди
розважає, а що з цього приводу сказав би його начальник (тобто, міністр, прем’єр,
король і т. д.) А оскільки дипломат постійно невпевнений, то й відповіді в нього
розпливчасті. Їх важко зафіксувати на певному моменті – часовому,
фактологічному, ситуативному. Розмова з талановитим дипломатом – це як
рукостискання з тінню в погано освітленій кімнаті.
«Найдипломатичніше»
прізвище, яке я зустрічав, – у російського представника в ООН Небендзі. Напевне
воно польського походження. І означає приблизно «не буде». На сторонній слух
воно звучить досить дивно, але коли копнеш до кореня, то стає аж радісно: «Бог шельму метит!» Це ж треба: коли минуло російське панування над Польщею, а нащадок
польського роду вислужився до російської
дипломатичної служби! Яка цікава наука – історія! Точніше: її філологічні
прояви.
Павло
СТОРОЖЕНКО
Коментарі
Дописати коментар