«НЕ ВІРЮ У СОБАЧОК ГОВІРКИХ…»
Олександр СУШКО
Недавно я
трішки зачепив цю тему. З боку
побутово-етичного. А тепер вирішив повернутися до неї. Бо проблема ботів
задовбала. Власне, не стільки мене (я звично кладу на них свій скромний
інструмент), скільки – з міркувань чистоти, незапаскудженості інформаційного
простору.
Так от, бот
завжди на «ти». Він грає не в м’яч, а в кістку. Це
я запобігаю до футбольної специфіки: коли грубий, погано підготовлений гравець
норовить поцілити в кінцівку суперника, а не у м’яч. У футболі таких
«спортсменів» зазвичай видаляють з поля. А на інформаційних просторах вони
можуть грубити, хамити, обзивати,
поширювати підленькі вигадки цілком безкарно. Ніхто на такого гравця не сюркне,
ніхто не вижене за неспортивну поведінку… Навпаки, їх наймають, щоб зводити
порахунки з політичними суперниками.
Боти особливо
розплодилися під час виборів нині чинного президента. Найманці кодлом
накидалися на невгодного конкурента й приписували йому найнеймовірніші злочини й
вчинки!
Й бабло
перемогло! На радість ботів й ідіотів.
У ботів є
ще одна функція: вони створюють масовку, враження, що їх багато, що вони,
власне, народ. І тоді слабкий на голову читач (слухач) мимоволі думає: Он їх
скільки! Напевне більшість. І багато розумних… Вони точно знають!..
Так виникли
ботоферми – як інструмент впливу на ошелешені маси.
У людини
закладено в інстинкті – приставати до більшості, до колективу. В давні часи отара
(зграя, стадо) гарантували особисту безпеку. Так було легше відбиватися від
сильніших особин, від хижаків. І хоча ми живемо в часи, коли цінуються й краще
оплачуються індивідуальні здібності, отарний інстинкт потужно дає про себе
знати. В гурті якось тепліше й веселіше…
Бот не
«працює» на логічній царині, по суті він не логік. Бот довбає опонента своєю
брутальною емоцією, безапеляційним «викривальництвом»: ліпить ярлики, обзиває,
приписує опоненту прихильність до якоїсь ворожої партії, секти то й держави.
Бот –
емоціонал. Загнати його на площину причинно-наслідкових зв’язків неможливо. Логіку він
ненавидить і уникає її, як чорт ладана. (Яке прекрасне, апробоване століттями
порівняння!)
Бот одразу
намагається змусити тебе виправдовуватися перед ним. У нього немає сумнівів.
Він віщає так, ніби вчора зустрічався з Господом Богом і Той поділився з ним
своїми одкровеннями.
Непомильною
ознакою бота є його чорноротість. Він привласнює собі право грати першим
номером. Для бота не має значення освіта, досвід. Бо освіта, знання, зазвичай
приводять до сумнівів. Зате в бота є апломб, який розв’язує йому руки (й рот?). А якщо за це ще й добре платять, то я вам не
позаздрю (втім, собі теж). В принципі, оплачуваного бота можна було б назвати
інформаційною курвою, хоча я такого виразу на просторах інтернету не зустрічав.
Може, тому, що в ньому не врахований гендерний момент?
Звичайно,
якщо ви раптом устряли в спілкування з ботом й у вас виникла спокуса відповісти
образою на образу – не робіть цього. Нехай гавка! Зазвичай боти товстошкірі,
тупуваті, і ви їм не дошкулите. І не сподівайтеся! А ви в цих сварках, які відбуваються
за схемою «Дурак! – Сам дурак!», незворотно втратите певну кількість нервових
клітин.
Павло
СТОРОЖЕНКО
Фото з відкритих мереж
Коментарі
Дописати коментар