ЗАТЕ ПОТІШЕНІ
Хтось
вкинув у нас ген гниленький…
З
тих пір чужі здаються ліпші Неньки.
Чужим
відтак ми ревно догоджаєм,
Й
здається, що немає цьому краю.
Хоч
на очах вони нам брешуть й крадуть,
Ми
любимо нацменівську команду.
Бо
через це ніхто не може збоку
Закинути
нам в егоїзмі докір.
Хай
скоро лишимося голі й босі…
Зате
співаємо дзвінкоголосо!
Картинка з Інету
Коментарі
Дописати коментар