Ірландські окрушини
НАВЕРНЕННЯ
Індус
був невеличкий, можна сказати, компактний. Я навіть не пригадаю, з чого
почалася розмова. Тим більше, що я, власне, не балакучий. Важко бути говірким,
якщо володієш мовою слабо, на рівні beginner, тобто
початківця.
Але
основні посили я прекрасно розумів.
–Чи
вірите ви в Бога?
Я
ухильно відповів (утім–щиро), що вірю: над людиною є вища сила. І не такі ми й
господарі в цьому світі…
–А
чи згодні ви з тим, що Бог – один, єдиний?
–Та,
мабуть…
Мені
мимоволі пригадалося давньогрецьке багатобожжя й спеціалізація богів та їхнього
численного потомства за ремеслами, мистецтвами й просто уподобаннями.
–Як
ви гадаєте, Бог нас бачить і чує в цей момент?
Я
трішки подумав:
–Напевне.
Він же всемогутній і всюдисущий. Так вважають віруючі. Якщо б захотів, то почув
би, побачив…
Він
дивився мені у вічі прямо й невідворотно.
Я
людина не дуже сором’язлива. Трішки. Буває, зніяковію, але швидко повертаюся до
тями. Та й взагалі в моїй минулій професії сором’язливість була проти показана.
Треба було бути компанійським, приставучим і, власне, психологічно стійким.
Хоча
це в мене не завжди виходило.
Але,
приміром, і в стадо «білого братства» мене не зарахували б, не затягли…
Я
завжди й досить швидко повертався «до себе», до свого самовідчуття, до своїх
душевних координат.
Індус
з родиною десять років жив у Дубліні, а потім – три роки тут, у Лонгфорді. Ця
обставина мене трішки здивувала. Велике місто відкриває ширші перспективи для
праці, саморозвитку. Звичайно, якщо ти цього прагнеш.
Наше
знайомство мало якийсь дивний розвиток. Ми навіть не запитали один в одного, як
кого звуть. Індус зразу приступив до богословської теми.
–Ви,
мабуть, проповідник, проповідуєте іслам? – запитав я навпрошки.
–Так!
– твердо й, як мені здалося, гордо сказав він. – Моя дружина (невеличка жіночка
з непропорційно короткими ніжками, яка стояла поруч) була християнкою, а тепер
– мусульманка…
В
межах своєї, не вельми просторої загальної ерудиції, я знав, що філіппінці –
цікава культурно-етнічна суміш китайців й іспанців. Отже, він її навернув…
Мені
не подобався його нав’язливо невідворотній погляд, постійне повернення до
розмови на тему, яку я вважаю досить інтимною.
У
мене одна галузка рідних – українські євангельські християни-баптисти. І поза
досить близькі родинні стосунки, ні я, ні вони ніколи не приставали з, так би
мовити, богошукацькими розмовами.
Православні
дідусь і бабуся були дуже стримані, коли мова заходила про Бога й віру й, якщо
вчили чомусь, то, напевне, боятися гріха.
У
своїй власній інтерпретації я звів заповіді Господні до однієї фрази: «Не будь
скотиною!»
З
часом, коли мій виднокіл розширився стандартною радянською освітою і досить
нерегулярною, але настирною самоосвітою, я пристав до думки давньо- грецького
філософа Протагора, який стверджував, що доказів існування Бога рівно стільки
ж, як і того, що його немає.
Одне
слово, що кому подобається.
З цим і жив.
А
цей індус ліз у душу, ніби хотів у ній щось підкорегувати. Вочевидь, згідно зі
своїми уявленнями й уподобаннями. Згідно з тими ученнями, які, напевне, й сам
недавно засвоїв, бо, як відомо, Індія – багато конфесіональна країна, й іслам у
ній не домінуюча релігія. Хоча досить енергійна.
Можливо,
його погляди правильніші?
Справедливіші?
Бог
його знає…
Але
братися за мене, мабуть, запізно. Я вже сформувався.
Інколи
ми подумки перебираємо наукові істини, особисті обставини, різні віровчення,
приміряючи їх до себе, до свого життя, намагаючись сформувати для себе якісь висновки.
Часто з одного й того ж теоретичного «коктейлю» люди «ліплять» протилежні
уявлення й на їхній основі вибудовують новітні підходи…
Але
все це вже було в Біблії й у давніх греків. Варто почитати. А ще важливіше:
намагатися дотримуватися тих істин, які нам відкрили давні люди.
…А
індус-проповідник таки добре за мене взявся. Він кілька разів запросив мене до
себе на обід. Він замешкував над польською харчовою крамницею, яку я частенько
відвідував.
Але
їсти мені не хотілося.
Можливо,
на апетит вплинув мій стихійний агностицизм?
Павло СТОРОЖЕНКО,
м. Лонгфорд,
Республіка Ірландія
Платон і Протагор. Сучасна графіка.
Коментарі
Дописати коментар