СПОСІБ ДЛЯ БАРАНІВ

    Мій друг пан Долік виявив змову. Правда, він не зміг визначити, чий саме цей злий умисел, але всі ознаки змови, як кажуть, були на лиці. Точніше, не на лиці, а на іншому. Але про це – далі.

    - Я запідозрив, що щось не так, коли почав носити новомодні труси. Ну, такі, зі штучного волокна, в облипку. В них дуже потієш…

    - Що ж ти хотів? Зараз літо, спека…

    - Не скажи. Раніше, в «сімейних», було не так.

    -Ну, згадав… І яке це має значення?

    Пан Долік був відомий ретроград і вславився серед друзів і знайомих своїми гаслами: «Я залишаюся у своїй епосі!» і «Пішли ви усі нах!..» Останньому гаслу він надавав глобального значення, не розмінюючись на дрібних політичних діячів, типу Путіна, Януковича, Порошенка і т.д.

    -Безпосереднє. Раніше в тих трусах, «сімейних», якщо хотілося, то зразу і моглося. А в цих, штучних, - соромно зізнаватися - осічки!

    - Долік, - делікатно зауважив я, - А може це вікове? Я теж іноді…

    - Що? То – в тебе! А в мене такого ніколи не було.

    - Старіємо… - примирливо промурмотів я.

    - Не поспішай з висновками. Мені випадково потрапила на очі інформація. Ти знаєш, як у Австралії стерилізують баранів?

    -Нахрена воно мені здалося?

    -Послухай. Може, щось зрозумієш. Там баранів не каструють хірургічним способом. Це порівняно складно і не гуманно. Не годують спеціальними пігулками. Якщо фермерові якийсь баран не потрібний як виробник, йому одягають на яйця шкіряний мішечок. Погуляв баран якийсь час (не пам’ятаю – скільки?) – і досить: до овечок його більше не тягне, трахатись не хоче. Чому? Мабуть, яйця в цьому мішечку ніби зварюються, перепрівають. Разом зі сперматозоїдами. Це ж Австралія. Спека!

- Ну то й що? А ми при чому?

- Ми – такі ж тварини. І органи в нас відповідні. Ти зрозумів?

- Щодо органів – зрозумів. А все інше – неясно.

- Ці новітні труси, зі штучного волокна, діють як шкіряний мішечок. Відбувається перегрів… Сперматозоїди непритомніють, не можуть рухатися… Ефект той же самий, що й у баранів. Ти думаєш, чого так нав’язливо стали рекламувати збуджувальні засоби? Мужики не хочуть! У них не стоїть! Не те, що раніше, коли ми носили «сімейні», сатинові, до колін. Жодних обмежень для грішної плоті! Ніякого перегріву! Яйця теліпалися, як дзвіночки на шиях альпійських корів. І завжди хотілося…

- Ну й нам тоді було на п’ятдесят років менше. Це просто мода така. Може, не зовсім гігієнічна.

- Ні, це неспроста. Мабуть, фармацевти змовилися з трикотажниками… Мовляв, нашийте мужикам таких трусів, що посадять лібідо. Ми вам забашляємо. А коли в чоловіків почнуться проблеми з ерекцією, ми запропонуємо збуджувальні й відновлювальні засоби. У виграші будуть обидві сторони. Не тільки! А торговці? Вони теж свого не упустять.

- Ти гадаєш, це свідома змова?

- Хіба не ясно? До того ж, хитра, багатоходова. Але я боюся, що за цим криється щось іще небезпечніше, масштабніше…

- Та й так, здається, далі нікуди.

- Є! – рішуче сказав пан Долік. – Може бути, що за цим ховається нелюдська сила. Приміром, прибульці з космосу. Це вони впровадили в легку промисловість і фармацевтичну галузь своїх ставлеників. Може, навіть не людей, а космітів, які набули нашу подобу. І вони провели цю багатоходову операцію…

- Навіщо?

- Щоб ми перестали розмножуватись! Хочуть звести нанівець людську популяцію. А потім заселити нашу планету своїм видом.

- Це ти вже загнув!

- Абсолютно елегантний спосіб! Безболісний і нешкідливий для навколишнього середовища. Все лишиться цілим і неушкодженим. А людей не стане.

Я замислився. В логічних вибудовах пана Доліка щось було. Може, й справді? Не так глобально, але на рівні міжгалузевої змови - цілком можливо…

Я зітхнув:

- Слухай, Долік, ти не бачив, де продаються «сімейні» труси, бажано сатинові? Щось останнім часом їх не видно.

                    Павло СТОРОЖЕНКО