ЗІ СПОГАДІВ ВОВЧЕНЯТИ

Я ріс… Харчувавсь, як умів,
В тваринному нашім загалі,
Де майже не стало вовків
І всім заправляли шакали.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

СВІТ НАМ НІЧОГО НЕ ОБІЦЯВ – ПРОСТО ДАВ ШАНС…

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНИКА

«Я ШУКАЮ СЛОВА НЕЗВОРОТНІ ТА СМЕРТНІ»